Записи с меткой: N.G.
Зимові загадки на українській мові
Вмостяться на них малята,
І помчать з гори…
***
Прилетять до годівнички
Взимку пташечки…
***
На ногах в нас черевички,
А на ручках –
***
Крижаний букет мімоз
Намалює нам…
***
Починається відлига,
І на річці тане…
_____________
* анімашки: з нету
Метки: Наталья Гуркина, N.G., загадки
Видеозагадки
Это видеозагадки о природе и природных явлениях. Они на украинском языке, но, думаю, в сообществе есть украиноязычные пользователи, для которых они будут интересны и полезны.
*
Приятного отдыха с детьми!!!!!!
*
Приятного отдыха с детьми!!!!!!
Метки: Наталья Гуркина, N.G., видеозагадки
Відеозагадки
Це відеозагадки про школу. Створені вони в рамках всеукраїнського проекту "З любовю до дітей".
Маю надію, що у цій спільноті є українці і їм будуть цікаві ці загадки.
Автор загадок я, Наталя Гуркіна.
Маю надію, що у цій спільноті є українці і їм будуть цікаві ці загадки.
Автор загадок я, Наталя Гуркіна.
Метки: загадки, N.G., Наталья Гуркина
Хіба може бути інакше?
Серед лісу, на старенькій липі, мешкала родина бджіл, а під деревом, на землі, жив тетерук. Був він немолодим і постійно чимось незадоволеним.
[ Читать далее... → ]
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Як жабка Соня знайшла свій талант
На березі річки жила родина жаб. Одного дня у них народилися дітки. Назвали малих жабок Соня, Стрибунець і Квачик.
Кожного дня малеча стрибала по березі річечки, ловила комашок і співала свої жаб’ячі пісні. Так і росли.
Та з якогось часу Соня почала повертатися зажуреною. [ Читать далее... → ]
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Найкраще місце у світі
Жили у лісі фіалки. Серед них були дві подружки: Синьоока і Весняночка.
Одного разу на галявину присів лелека.
- Здоровенькі були, квіточки.
- І вам не падати, - привіталися подруги.
- Я нещодавно з теплих країв повернувся, - почав вихвалятися птах.
Синьоока байдуже махнула листочком: «Ще один хвалько!», а Весняночка зацікавилася.
Кілька годин птах розповідав молодій фіалочці як добре живеться квітам у Африці: і сонечко там тепліше, і світла більше…
- Не те, що у цьому несучасному лісі, - фиркнув. - Куди не поглянь - все ніби заснуло…
Коли лелека полетів, Весняночка замріяно промовила:
- От би мені потрапити у Африку.
- Навіщо це тобі, подружко? – здивувалася Синьоока. – У нас тихо, спокійно і дерева надійно захищають від гарячих сонячних променів.
- Але ж там життя! – вигукнула Весняночка. – Ти лишень уяви: цілий день ніжитися під сонячними промінчиками, всі тобою милуються, та й нові знайомства можна завести…
- Дурницями голову забиваєш, - похитала голівкою Синьоока.
Вона як ніхто знала свою подругу. «От лелека! І потрібно було йому сісти саме на нашу галявину…», - засмутилася.
З тих пір не минало й дня, щоб Весняночка не мріяла про Африку.
- Уявляєш, - говорила Синьоокій, - там цілий рік літо!
- Навіщо тобі чуже літо? – дивувалася Синьоока. – Немає кращого місця, ніж наш ліс! – переконувала подругу.
Але Весняночка не слухала і коли трапилася нагода, вмовила дику гуску взяти її з собою у теплі краї.
Минула зима. Знову ліс наповнився співом птахів. Але кого б не питала фіалочка про свою подружку, ніхто нічого не чув.
Вона майже втратила надію щось дізнатися про Весняночку, аж раптом:
- Привіт, подружко!
На неї тьмяними пелюстками дивилася незнайома фіалка.
- Ти хто? – здивувалася Синьоока.
- Не впізнала… - похилила голову квіточка.
«Які знайомі риси пелюсток», - почала придивлятися до незнайомки фіалка. «А листочки такі як у…»
- Весняночка! – вигукнула Синьоока. – Це ти?!
- Я! – кинулася у обійми фіалка.
Вони до ранку проплакали над розповідями про пекуче сонце, непривітну пустелю і брак водички…
- Як же ж ти вижила? – здивувалася Синьоока.
- Я дуже хотіла додому. Лише там я зрозуміла, що немає кращого місця на світі, ніж наш ліс.
- А я тобі що казала?! – лагідно пригорнула до себе подругу фіалка. – Не журися, вже все позаду. Більше я тебе нікуди не відпущу!
- Та я і сама не полечу! – відказала Весняночка.
З тих пір подруги більше не розлучалися.
____________
фото: з інету
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Промінчики
Золотисті ниточки
Сонечко плете,
Завдяки їм квіточка
На землі росте.
Оживає річечка,
Тане білий сніг,
Відступає зимонька -
Є тепло для всіх.
____________
* анімашка: з інету
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Зимова казка
Прилетіла, наче птиця,
Снігу намела...
Білосніжна чарівниця,
Тітонька-Зима.
І засяяли сніжинки, -
Казка надворі.
Червоніють на ялинці,
Птахи снігурі.
____________
фото: з інету
Метки: Наталья Гуркина, N.G.
Хто в животику?
Знов живіт, як колобочок,
В ньому донька чи синочок.
Ну, а може, там близнята,
Схожі зовнішньо малята.
Щоб цю відповідь дізнатись -
Слід народження діждатись!
_______________
картинка: з інету
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Де беруться діти?
Подивилось на батьків
Двійко оченяток:
- Мамо, татко, розкажіть,
Де беруть маляток?
Дід Мороз їх роздає,
Бусели приносять?
Може, Бозя їх дає,
Як його попросять?
Батько ніжно обійняв
Дитинча-чомучку,
Вище себе підійняв
Любу приставучку.
- Як в родині є любов -
Буде і дитинка,
В животі у мами знов
Підроста кровинка.
То ж не бусел, не Мороз
Діток нам приносять.
Дев’ять місяців в собі
Їх матусі носять.
© Copyright: Наталя Гуркіна
Метки: Наталья Гуркина, N.G.
Письмо президенту
- Мама, а когда люди перестанут убивать бездомных животных? – спросил маму, сынишка.
[ Читать далее... → ]
Метки: Наталья Гуркина, N.G.
Счастье
Говорят, любовь сильней у мамы.
Но, у папы нежности не меньше!
Ведь родной ребенок самый-самый,
Его любят даже жизни крепче!
Обнимают, ласково целуют,
Песни напевают у кроватки,
Нежатся, сюсюкают, балуют,
Чтобы улыбался самый сладкий.
Рассмеется малый человечек -
Солнышка теплее нет на свете!
Бьется в унисон семья сердечек:
Счастье для родителей - их дети!
______________
фото: из инета
Метки: Наталья Гуркина, N.G.
Рослини
Ця рослинка норовлива,
Руки попече...
***
Як листки її пом'яти –
Добре чути запах...
***
Носить з реп’яхів кожух
Мешканець доріг...
***
З ним вступають люди в бій -
Цей бур'ян-трава...
***
Оживе, хоч і засох,
Лісова рослина...
***
Наче килим, все вкрива
Добре знана нам...
***
У корінні безліч сил,
Їх віддасть нам...
***
Це рослина чистих тіл,
Звідси й назва –
Відповіді: кропива, м’яти, лопух, пирій, мох, трава, девясил, чистотіл.
Метки: Наталья Гуркина, N.G.
Дерева (вірші-загадки)
Только на украинском языке, на русском пока нету)))) Но, в сообществе ведь есть и украиноязычные мамы)))))))
___________________
[ Читать далее... → ]
___________________
[ Читать далее... → ]
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Я - малесеньке дитятко!
Я - малесеньке дитятко:
В мене мама є і татко!
Ніжки, ручки, пуп, животик,
Носик, вушка, щічки, ротик...
У животику мій дім,
Дуже затишно у нім.
_______________
Фото: из инета
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Рыжий ангел
Только солнышко глазки закрыло -
Месяц небо пошел наряжать.
Чтобы ночью красивое было,
Чтобы деткам хотелось мечтать.
Чтобы звездочки в рыжих кудряшках
Заплетались в чудесные сны,
Чтобы сказки на белых барашках
В край волшебный тебя отвезли.
И целую, ладошки, целую -
Засыпай ангелочек скорей!
Не найти маме в мире другую -
Симпатичней, любимей, нежней!
Метки: N.G., Наталья Гуркина
Колыбельная песня
Солнечные часики тикают: тик-так
Исчезают лучики этой песне в такт...
В мир выходит ноченька и уходит день
В колокольчик звездочки: динь-дилинь-дилень..
Как выходит ноченька - исчезает день
Звездочки тихонечко: динь-дилинь-дилень..
Месяц все старательно красит серебром
Обнимает ласково добрым, нежным сном
И тихонько часики тикают: тик-так
Песня колыбельная льется с ними в такт...
Лишь тихонько часики тикают: тик-так
Песня колыбельная льется с ними в такт...
_____________
* картинка: из инета
Метки: N.G., Наталья Гуркина
В данном сообществе, возможно, есть записи, доступные только его участникам.
Чтобы их читать, Вам нужно вступить в сообщество
Чтобы их читать, Вам нужно
