Вот возьмём к примеру пенсионную "реформу". Да , конечно, у нас дефицит бюджета ПФУ составляет 26 млрд грн. Кто не в курсе может найти ссылку на июльское постановление КМУ.
При этом число пенсионеров около 13 млн чел.В итоге получается по 2 тыс грн в среднем на одного пенсионера в год, или 167 грн в месяц. Конечно проблему надо решать.Но как?
Можно (да и должно наверное) решить эту проблему по справедливости - тоесть "всем миром". Если не заниматься популизмом (таким каким занималась ПР перед выборами) то можно приостановить рост пенсий + за год в связи с ростом минимальной зарплаты отчисления (поступления в бюджет) возрастут на 100 грн ежемесячно на каждого пенсионера.Если к тому же поснимать чрезмерно завышенные пенсии для всяких там госслужащих и разных непонятно каким образом заслуживших себе особые пенсии ... то проблему можно свести до минимума.
Но какже! Власть никогда не даст такое осуществить!
Ведь такое замораживание размеров пенсий коснётся всех могут быть массовые акции протеста
а если и не массовые то в любом случае такии акции будут поддержаны подавляющим большинством населения
На такое власть не может пойти чтобы решить эту проблему по справедливости.
Поэтому выбирается какая то прослойка людей на которую взваливают всю финансовую тяжесть покрытия дефицита бюджета Пенсионного фонда. Поэтому и выбирают такое средство как поднятие пенсионного возраста .
Ну и что что для этого небольшого числа бремя финансовых потерь будет слишком тяжело ( за 5 лет они могли бы получить минимум 50 тыс грн пенсии которую сейчас они потеряют).
Ну и что что они - лично они ничем не провинились таким чтобы именно на них выпал этот жребий( "виноват" всего лишь их год рождения) главное (для власти) чтобы этих людей было немного !!!!
И тогда их никто не поддержит.Одни , те кто уже на пенсии будут радоваться что их это уже не коснётся , другие (молодые) о пенсии пока не задумываются.
Найдутся и такие вот "умники" http://my.mail.ru/community/nenka/2BCEB8556CA0063B.html
которые назовут их маргиналами и проплаченными...
Разделяй и властвуй(((
Знаете... мне тоже не всё нравится в участниках митингов против налогового кодекса , но я поддерживаю их из солидарности!
Будет время , власть придумает что то новое , что будет зацеплять мои личные права...
Кто тогда меня поддержит?

Учора кандидат у Президенти Юлія Тимошенко
заявила, що в разі перемоги її опонента Віктора Януковича на
президентських перегонах виводитиме людей на Майдан.
Чи можливий новий Майдан? Як він виглядатиме?
Про це ми запитали в експертів?

Олесь Доній, народний депутат від НУ–НС (Народна самооборона):
НІЧОГО СТРАШНОГО НЕ ТРАПИТЬСЯ, ЯКЩО ТИМОШЕНКО ПОБУДЕ В ОПОЗИЦІЇ
Мені
не подобається нагнітання істерії навколо виборів. Вважаю, що крахом
Помаранчевої революції була б не перемога опонента Тимошенко, а спроби
зриву демократичних виборів. На жаль, у зриві виборів більш зацікавлена
провладна сторона.
Як на мене, потрібно набратися мужності обом
кандидатам за день, який залишився до виборів, заявити, що вони
визнають перемогу опонента. Це було б оптимально для держави. Треба ж
думати не лише про особисте, а й державницькими категоріями.
Нічого
страшного не трапиться, якщо сторона, яка перебуває при владі,
наступних пару років побуде в опозиції. Ніхто не має права узурпувати
владу вічно.
Застосовувати технології мітингів і демонстрації для невизнання волевиявлення громадян неприпустимо.
Чи
готові люди виходити на Майдан? Треба запитати про це в людей. Заради
чого, за скільки коштів? Я сумніваюся, що люди вже готові виходити на
мітинги за фальсифікації, яких ще немає.
Тимошенко панікує.
По-іншому сказати не можу. Закон, який прийняла ВР, якраз унеможливив
зрив виборів, який готувався в низці областей.

Микола Томенко, віце-спікер ВР:
ЦЕ МОЖЕ БУТИ ЗНАЧИМИЙ МАЙДАН – АЛЕ ЯК ПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНИЙ, А НЕ СУСПІЛЬНИЙ
Майдан
можливий. Це може бути впливовий, значимий Майдан, але як
партійно-політичний, а не суспільний. Тобто якщо, на думку Тимошенко чи
Януковича, вибори будуть сфальсифіковані, і вони закличуть своїх
прихильників прийти, – прихильники прийдуть. Тому я це називаю
партійно-політичним Майданом. Це може бути доволі велелюдний мітинг,
який захищатиме кандидата в президенти.
У 2004 році це не був партійний мітинг, це була суспільна акція протесту, де політики були присутні – як щось між іншим.
Суспільного Майдану не буде, тому що є велике розчарування в усьому, велика недовіра і до влади, і до опозиції.
Як
діятиме Ющенко? На його місці було б правильно, якби він захищав
принципи демократії, законність, але ми бачимо, що останнім часом він
діє як довірена особа Януковича. Останній підписаний ним закон (про
зміни до виборчого закону) – цьому яскравий приклад. На жаль, зі своєю
функцію гаранта Ющенко не впорався.
Чи буде платний Майдан?
Гадаю, політичні симпатики вийдуть безкоштовно відстояти свою позицію,
але сумніваюся, що решта людей у своїй масі захочуть відстоювати щось
безкоштовно.
Якщо будуть кричущі факти фальсифікації та зневаги
до закону, тоді ситуація може змінитися. Інакше суспільного Майдану я
не бачу.

Роман Безсмертний, голова виконкому «Нашої України»:
ДО ЛЮДЕЙ НАВІТЬ ЛІДЕРИ НЕ ВИЙДУТЬ, БО ЛІДЕРИ БОЯТЬСЯ ЛЮДЕЙ
Повторити
те, що відбулося у 2004 році, неможливо. Тоді було очевидно, що
розв’язання ситуації може відбутися лише через вулицю. Людей просто так
обманути неможливо, вони бачать фальш. Тому повторів 2004-го не буде ні
у 2010 році, ні в найближчі десятиліття. Я бачив цю лавину людей у 2004
році, яка неслася з неймовірною швидкістю. Вона могла перевернути не
тільки Україну, а й сусідні держави. Я розумію, що у своєму житті
такого підйому, таких емоцій я більше не побачу. Такі речі відбуваються
один раз на тисячоліття.
Ну, зберуть вони людей, частина яких
зараз знаходиться в Ірпені, частина – у Бучі. Ну, приїдуть вони до
Києва, а далі що? Померзнуть? І що? До них же навіть лідери не вийдуть,
бо ті бояться людей. Та й про що з цими людьми з Бучі, які здають якісь
нормативи, можна розмовляти? Хтось скаже людям штурмувати Секретаріат,
уряд, Верховну Раду. А для чого штурмувати, що там можна захопити?
Зараз
розглядається факт зриву засідання Верховної Ради, аби ніколи не
довести переможця до присяги... Прогнозую, що ситуація може розвиватися
так, що в Україні може взагалі не бути фігури Президента. Ця жадоба до
влади може довести учасників до зміни Конституції.
Так, дуже важливо, хто переможе, але важливо також, чи переможений визнає переможця.
Я
переконаний, що Україна йде до парламентських виборів, причому дуже
швидко. Я не вірю в усі розмови про те, що там переформатується
коаліція, у депутатів, як казала Юлія Володимирівна, з’являться нові
думки… Я не бачу учасників можливих моделей.
Колись один класик
казав: ніколи не кажи “ніколи”, бо колись за це «ніколи» доведеться
відповідати. Якщо ти кажеш своїм виборцям одне, а потім учиняєш
навпаки, то зрозуміло, що тебе спишуть.

Дмитро Корчинський, публіцист:
ЛАГІДНОГО МАЙДАНУ НЕ БУДЕ, А НА ВІЙНУ ТИМОШЕНКО НЕ НАВАЖИТЬСЯ
Так,
технічно Майдан 2010-го року можливий. Багато народу не обтяжені
роботою… Зрештою, це все-таки Україна, тут двадцять відсотків завжди
готові побунтувати, повоювати, якщо трапиться така нагода. Тобто,
безумовно, Майдан можливий – теоретично.
З другого боку, у це
потрібно вкладатися. Чи вкладатиметься в це по-серйозному Тимошенко,
важко сказати. Бо все-таки одне діло лайка на комунальній кухні, а
друге діло – війна.
Бо зрозуміло, що такого лагідного, безпечного
Майдану, як у 2004 році, не вийде. Тут потрібно збирати публіку з метою
реального штурму Секретаріату Президента, ЦВК, Генпрокуратури. Чи
наважаться вона ризикнути всім, сказати важко. Гадаю, не наважиться.
Як
поведеться Ющенко? Він нарешті, після поразки в першому турі, знайшов
для себе притаманну й властиву для нього роль – тінь батька Гамлета,
з’являтися нізвідки й викривати отруйників і злочинців. Його роль, у
принципі непогана, позаяк кожний українець потенційний принц Датський.
Ця роль завжди йому забезпечить добрі три відсотки.
Три відсотки
– це досить багато. Будь-яка парламентська фракція – дуже гарний
інструмент, вона дає можливість залишатися на плаву і простір для
заробітку. Він буде таким собі «Кравчуком при…» Леонід Макарович так чи
інакше залишився в політиці. І треба сказати, що як
депутата-моралізатора ми його любимо більше, ніж як Президента, якщо
мені не зраджує пам`ять. Те саме буде й з Ющенком.
Депутатство
після президентства – це така античехівська колізія. Чехов описував
маленьких людей у побутових обставинах, а тут маленькі дріб’язкові люди
– в історичних обставинах. Обставини для Ющенка – історичні, але натура
залишається бухгалтерською.
Чи сприйме вся Україна новообраного
Президента? Як казав один публіцист, українці завжди обирають ту владу,
яку потім буде зручно зневажати. Ясно, що ні Західна, ні Східна не
змириться. Тобто падіння популярності Януковича в Східній Україні буде
прямо пропорційне терміну його перебування на посаді Президента.

Володимир Філенко, “польовий командир” Помаранчевої революції:
ГРОМАДЯНИ МОЖУТЬ ЗГАДАТИ, ЩО ВОНИ Є ГОСПОДАРЯМИ В КРАЇНІ
Повторення
Майдану в тому сенсі, як ми це розуміємо, швидше за все, неможливе. Але
насторожують останні події навколо виборів, наприклад, зґвалтований
закон про вибори напередодні другого туру, дестабілізаційні дії
Президента на місцях, маю на увазі звільнення губернаторів...
Дії
громадян важко прогнозувати, їхня реакція може бути будь-якою. У них
може прокинутися історична пам’ять, і вони згадають, що є господарями в
країні. Тому, з точки зору сьогодення, я Майдану не виключаю.
Прогнозувати дії Ющенко неможливо, бо вони не піддаються жодній логіці.