Українські Карпати розташовані на території Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і займають площу понад 24 тис.км2. Довжина від верхів`їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 100км.
Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120-400 м біля підніжжя гір до 500-800 м у міжгірних улоговинах та 1500-2000 м вздовж основних хребтів.
Низькогір'я і середньогір'я Карпат представлено гірськими масивами Східних Бескид, Горган і Покутсько-Буковинських Карпат. Центральну смугу гір складають низькогір'я й уголовини Вододільно-Верховинської області. Тільки за ними випливає масивний орографічний стержень Полонино-Чорногорських Карпат, що включає найвищу вершину Українських Карпат — гору Говерла (2061 м). Ще далі до південного заходу зберігся древній Рахівсько-Чивчинський кристалічний масив.
Куполоподібні вершини й широкі гребені найвищих хребтів зайняті субальпійськими, рідше — альпійськими лугами, пустищами, що називають полонинами. Стародавні гори покриті заростями соснового і ялівцевого криволісся. Нижче — царство лісів. Недарма Українські Карпати називають ще лісистими. Спочатку — широкий пояс ялинових, смереково-ялинових лісів, а ближче до днищ долин круті схили середньогір'я зайняті могутніми буковими лісами на бурих гірсько-лісових кам'янистих ґрунтах. У південних передгір'ях збереглися значні масиви дібров. Від верхніх границь лісу до підніжжя гір суцільний килим лісів розривається все більшими вікнами сінокосних лугів — прилук або царинок, а далі на пагорбах і рівнинах передгір'їв панують сади, ріллі, виноградники.
Найвищі вершини Українських Карпат зосереджені в масиві Чорногори:
Говерла, 2061 м
Знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Має конусоподібну форму. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам`яні осипища. Біля підніжжя — один із витоків Прута, водоспад.
Бребенескул, 2032 м
Знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Поверхня куполоподібна. Вкритий альпійською і субальпійською рослинністю, характерні кам'яні розсипища та осипища.
Піп-Іван, 2028 м
Знаходиться на південно-східному кінці хребта на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні розсипища. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники і ялинові ліси. Свою назву дістав від скелі на вершині, яка нагадує попа в рясі. На вершині — руїни польської обсерваторії початку XX століття.
Петрос, 2020 м
Знаходиться на північно-західному кінці хребта між г. Шешул і г. Говерла у Закарпатській області. Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними розсипищами, північний та північно-східний — урвисті, зі скельними виступами. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники і ялинові ліси.
Гутин-Томнатик, 2016 м
Знаходиться у південних відрогах головного хребта Чорногори, у межах Закарпатської області. Біля північно-східного підніжжя вершини у давньольодовиковому карі знаходиться озеро Бребенескул. Гора вкрита субальпійською та альпійською рослинністю з великою кількістю рідкісних і реліктових видів. Унікальний полонинно-давньольодовиковий природний комплекс.
Ребра, 2001 м
Знаходиться у центральній частині хребта Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Південні схили — пологі ділянки (вкриті переважно травостоєм із щучника дернистого й біловуса) та крутосхили, вкриті криволіссям. Північні схили спадають стрімкими скелястими урвищами. Тут зростає чимало рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України — сосна кедрова, жовтозілля карпатське, наскельниця лежача, ломикамінь моховидний та ін.
Чорногора: Менчул, 1999 м - Туркул, 1933 м - Бреcкул, 1911 м - Смотрич, 1898 м - Шпиці, 1863 м - Дземброня, 1877 м - Данці , 1856 м - Пожижевська , 1822 м - Шешул, 1688 м
Мармароський масив: Піп-Іван Мармароський, 1936 м - Ненєска (Міка-Маре), 1820 м - Жербін, 1795 м - Петрос (П'єтросул), 1780 м
Ґорґани: Сивуля, 1818 м - Ігровець, 1803 м - Братківська, 1788 м - Гропа, 1758 м - Довбушанка, 1754 м - Грофа, 1748 м - Попадя, 1740 м - Паренки, 1735 м - Молода, 1723 м - Стримба , 1719 м - Чорна Клива, 1719 м - Дурня, 1709 м - Негровець, 1707 м - Буштул, 1691 м - Яйко-Ілемське, 1679 м - Берть, 1666 м - Синяк, 1665 м - Яйко, 1600 м - Ґорґан Ілемський, 1587 м
Свидовець: Близниця, 1883 м - Великий Котел, 1771 м - Догяска, 1764 м - Татарука, 1711 м - Унгаряска, 1708 м - Стіг, 1707 м - Темпа, 1635 м - Підпула, 1634 м - Берляска, 1555 м
Чивчинські гори: Чивчин, 1766 м - Коман, 1723 м - Будашевська-Велика, 1677 м - Лостун, 1653 м - Керничний, 1588 м
Боржава: Стій, 1681 м - Магура-Жиде, 1518 м - Великий Верх, 1508 м - Гемба, 1494 м - Граб, 1374 м
Гринявські гори: Баба-Лудова, 1590 м - Скупова, 1579 м - Тарниця, 1553 м - Розтіцька, 1513 м
Покутсько-Буковинські Карпати: Яровиця, 1574 м - Ротило, 1483 м
Стрийсько-Санська верховина: Пікуй, 1405 м