Вогник

Тупо сиджу – задивляюся в цю даль, Котра нікуди не веде, який жаль, Який жаль, що все промине, Який жаль... Та ще тримає мене Вогник світла, вогник надії, Вогник, що веде мене в мої мрії. Мрії, за якими вистачає знань, Бо там немає питань. Нема сенсу тут, нема сенсу в цих словах. Хочеться сказати, та лишається лише страх. Заплющуй очі, роздивляйся ті сни, Про котрі ти так мріяв – дадуть спокій лише вони. Фігаро, Фігаро, Фігаро, Фігаро – тут, Фігаро – там. Бігаю тут, бігаю там по по кутам... Ілюзія вдачі, непомітний штрих, Поворот моєї долі, та ніби-то не встиг Потрапити туди, куди кличе душа, Потрапити туди, де на мене хтось чека. Я повторюю те саме, І мороз поза плечами, Залишається лише йти туди, де: Приспів: Вогник світла, вогник надії, Вогник, що веде мене в мої мрії. Мрії, за якими вистачає знань, Бо там немає питань. Вогник світла, вогник надії, Вогник, що веде мене в мої мрії. Мрії, за якими вистачає знань, Бо не виникає питань. Розумію все, розумію всіх. Але маю що сказати, поки ще не встиг Дійти туди... Куди?! Туди, куди ріка тече І берег скаже, ніби припече: Заплющи очі – буде все... Що все?! Все те, чого хотів... А може ні, може трохи... І важкі та довгі роки Запалають, як малесенькі вогні, Котрі є в далині, в далині... Так далеко від вас, так далеко від нас... І я не знаю чим зайняти свій майбутній час... Мене розіб’є апатія, і щось я так заслаб... Краще я заплющу очі, аби без завад Потрапити туди, куди кличе душа, Потрапити туди, де мене хтось чека. Я повторюю те саме, І мороз поза плечами, Залишається лише іти туди, де: Приспів Хочеться, хочеться, хочеться, звичайно, хочеться! Хочеться тобі й мені, та може все владнається! Віднайти себе, зрозуміти життя – Може в ньому є сенс наступного дня? Тупо все! Тупо все лишає, тупо відлітає І пісні зникають, та час проминає. Заплющу очі та полечу далеко, За ті хмари, де так легко! Потрапити туди, куди кличе душа, Потрапити туди, де на мене хтось чека. Я повторюю те саме І мороз поза плечами Залишається лише йти туди, де: Приспів