Откройте свой Мир!

2я часть моего видеообзора о поездке в Париж. Показываю и рассказываю о достопримечательностях, ценах, что посмотреть, куда сходить, где поесть и всё в духе путешественника! В этой серии обзорная прогулка по Парижу, увидим Нотр-дам, парижское метро, Большую арку. А так же побываем в родном Ашане.
http://www.youtube.com/watc...

Мой видеообзор о поездке в Париж. Показываю и рассказываю о достопримечательностях, ценах, что посмотреть, куда сходить, где поесть и всё в духе путешественника! В этой серии посещаем Монмартр. С вас лайк!
http://www.youtube.com/watch?v=AvgHsUFPQ5k

Всем, выросшим в черновицких двориках!
Живая концертная запись.

УВЕЛИЧИТЬ

ИНТЕРНЕТ-ПРОЕКТ КНИГИ С ВИДЕО - И АУДИОИЛЛЮСТРАЦИЯМИ



ЧИТАТЬ

Окончательная версия Интернет-альбома



СЛУШАТЬ

Вийшло так, що останню чверть минулого століття Чернівці щиро дарували світу… чернівчан. Талановитих і веселих, роботящих та справних. Питання – де більше чернівчан – у світах, чи у місті не таке вже і жартівливе.
Усе почалося з масової єврейської еміграції 70-х років. Тоді Чернівецькій ВВіР постійно вигравав соцзмагання з міськвиконкомом по кількості зданих державі квартир.
А в самому ВВіРі, кажуть, висів плакат з хрестоматійними рядками поета-співця революції Маяковського:
Отечество славлю, которое есть,
Но трижды – которое будет!
Тоді зібрався до еміграції навіть корінний чернівецький могикан Мірча Аронович Заремба. Його викликали до КГБ, намагаючись відрадити від цього кроку.
- Думаєте, вам там буде добре, Мірче Ароновичу?, - питав червонопикий товариш майор, - Знаєте, як кажуть, добре там, де нас немає!
- Ось-ось, я і їду туди, де вас немає!

ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ

ТВОРЧЕСКИЙ ПРОЕКТ

Меня воспитывали дед и бабушка - люди классической культуры. Такого уровня классичности и консерватизма уже много лет не встретишь. Дед признавал МУЗЫКОЙ исключительно классику - советскую эстраду нашего детства - Пьеху, Магомаева, Татляна, считал пошлостью, которую стыдно слушать воспитанному человеку. Такого же мнения был о джазе. С трех лет сажал меня возле радиолы и заставлял слушать Моцарта, Баха, Бетховена... Я ненавидел их, открыл для себя прелесть классики лишь лет в 25...
А в это время, в Черновцах моего детства из каждого второго окна звучали одесские незамысловатые песенки. Те же мотивы неслись из ресторанов по выходным, вместе с фрейлехсами - "Лимончики", "Жил на свете Хаим", "Поспели вишни"... Это так гармонировало с колоритной русско-идиш-румынско-украинской речью наших двориков, куда я в детстве убегал от дедовых уроков французского и классической музыки...

ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ

Ми з вами – чернівчани – приречені торгувати, на заздрість навколишнім містам і селам. Бо вже 600 і один рік юрмимось на перехресті торгівельних шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину.
Перші письмові згадки про нормальні місця містять відомості про собори та університети, у нас – таке: «У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться також мито, також як і від остальних».
Минуло вже більш ніж пів тисячоліття, а ми все платимо і платимо мито…
Коли на початку австрійської доби герцог Карл фон Енценберг запросив сюди купців з усієї Австро-Угорщини для того, щоб вони допомогли розвивати торгівлю, він явно гадки не мав, що ті лишаться назавжди. І по сьогодні у Чернівціях, хто не гендлює, той не їсть. Точніше, їсть, але не часто, п‘є, але не коньяк.
Ще наприкінці 70-х у культових кав‘ярнях Чернівців тусувалися творці і фарци. Сьогодні велика частина тусувальників відвалила за кордони. Там вони перестали творити і фарцювати, а зайнялися справами більш серйозними – пашуть з ранку до ночі на ударних будівлях капіталізму.
Тому, життя поступово сповзло униз, до Пруту, де розкинувся широко Калинівський ринок – мегагендлярське юрмище часів та народів. Останні 15 років, відчуття – Чернівці сонні, спорожнілі, а на Каліні життя б'є ключем. Кого по голові, кому – в голову, кому ще куди.
Ринок постав з масового човникування на початку 90-х, коли СРСР вже не стало, а Євросоюзу ще не було. Вчорашні іженери і викладачі вузів, загнавши куди подалі інтелігентські рефлексії, їздили до Польши і Румунії, де пластикові скатерті і праски обмінювали на заслинені злоті і леї, які потім перетворювалися на зеленуваті портрети американських президентів. Потім, долаючи сором, вийшли на місцевий ринок, та так там і залишилися…Сьогодні, це місто у місті, в якому своя неповторна вдача та гумор.
- У вас смородина чорна?
- Ні, червона.
- А чому така біла?
- Бо зелена.
А якщо ви захочете позичити сто гривень у баби Домки, яка продає насіння біля ринкового офісу «Приватбанку», то вона скаже вам, що в неї з банком – угода: Приватбанк не продає насіння, а Домка не видає кредитів…
Коротше, істина проста – базар годує, поїть і вдягає місто.
Декому це не подобається. Мовляв, місто-естет, місто-свято, якому присвячували вишукані есе, спростилося, перемістившись на базар майже цілком. Залишки колись гордої чернівецької інтелігенції звично морщать ніс – торгаші, споганили місто, наліпили свої ментально-торгашеські фасони, вбилі-зарізали високу культуру… Коли запитуєш, про яку культуру йдеться, мало хто пригадає містичні осяяння Целана, неквапливу прозу Рози Ауслендер або станси Альфреда Маргул-Шпербера. Зате, захлинаючись від ностальгії, розкажуть, як провінційна публіка заповнювала щовечора Кобилянську… Чи варто ностальгувати за плітками, чутками та іншими мансами-романсами? Доки гендлюємо – живемо, а доки живемо – є шанс, що висока чернівецька культура повернеться! А куди ж їй дітися?

Найромантичніша з міських легенд розповідає про чисте кохання міщан Петра Дубогриза і Домки Файнмедхен. Вони любили один одного так файно, що парою милувалося все місто.

Подскажите пожалйуста какой авикомпанией лучше летать в Париж?! А может сейчас скидки, акции у какого-нибудь проходят?!

СЛУШАТЬ

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ЗАПИСЬ ПЕСНИ ВОЗМОЖНА С ВАШЕЙ ПОМОЩЬЮ

ПІСНЯ ЕМІЛЯ КРУПНИКА У ВИКОНАННІ БОГДАНА ЛАСТІВКИ



З 15 ГРУДНЯ І КОЖЕН ДЕНЬ РІВНО О 15-Й!

З ПОНЕДІЛКА ПО П*ЯТНИЦЮ НА 103,2!

Музична, інформаційно-розважальна програма «ЧЕРНІВЕЦЬКІ ФАСОНИ»

Про місто та міщан, мости та понти, фасони та персони– цікава інформація,розваги, жарти, розіграші та привітання у програмі «Чернівецькі фасони» з Богданом Ластівкою

«В начале 90-х Эмиль Крупник стал своего рода культовой фигурой Черновцов, положив начало жанру так называемого "черновицкого шансона". Начав с лирического признания родному городу в любви (скандальная на то время песня "Не уеду в Америку, мне и здесь хорошо!"), Крупник создал целый ряд стилизованных песенных персонажей – живых, настоящих, узнаваемых. – "Я фарцовщик с черновицкого базара", "Прощай, родная, еду в Польшу", "В славном городе Стамбуле". Благодаря этим красочным, веселым и метким зарисовкам, Черновцы стали городом с песенно-шансонной традицией.»

«Доба»

Мне откровенно не нравится. Вряд ли парижане называют свой город Большими Черновцами. Париж красив по-своему, Черновцы - по-своему. Оба города имеют свой стиль и свое смешение стилий, свою индивидуальность, и Черновцы ничем не хуже. Зачем давать своему городу чужое, пусть более известное имя?

Як відомо, у Чернівцях до дня міста готують групу інформаційних волонтерів із школярів. Для тих хтоне знає: вони будуть проводити безкоштовні екскурсії у тролейбусах нашого міста.Мені цікаво як ви до цього відноситесь? Проїджаючи в тролейбусі ви будете слухати волонтерів чи намагатиметися їх перекричати?
П.С. сама маю працювати волонтером=)

Найкращі міста для життя в Україні: Чернівці, Київ, Ялта





Дата: 27-06-2008


Найкращим
містом для життя в Україні, за версією журналу "Фокус", визнані
Чернівці, на другому місці опинився Київ, третю позицію обіймає
курортна Ялта.

До другого щорічного рейтингу видання,
опублікованого 27 червня, потрапили 55 номінантів. Всього ж редакція
досліджувала умови життя у 450 українських містах. Їх оцінювали за
багатьма критеріями: розвиненість інфраструктури, екологія, рівень
злочинності, рівень безробіття, інвестиційна привабливість, середня
зарплата, вартість житлово-комунальних послуг, доступність житла і
середня вартість квадратного метра, кількість вищих навчальних
закладів, культурний потенціал (кількість театрів, пам'ятників
архітектури тощо), туристична привабливість.

Крім того,
журналісти спільно з експертами оцінили благоустрій, ділову активність,
витрати міських бюджетів на одну людину і рівень міграції населення.

В
результаті, окрім ТОП-55, були визначені і переможці в окремих
номінаціях. Так, найбільш безпечним містом в країні залишається
Коломия, де зареєстрований найнижчий рівень злочинності.

Найвищий рівень розвитку міської інфраструктури продемонструвала Керч.

Вочевидь,
близькість до столиці допомогли Ірпеню і Вишгороду увійти до трійки
міст з найбільшою кількістю зареєстрованих суб'єктів підприємницької
діяльності.

Найнижча вартість житла, за оцінками аналітиків
ріелторських компаній, в місті Нетішин Хмельницької області. А найбільш
екологічно чистим містом в країні, за оцінкою експертів, визнаний
Чернігів. При невеликій кількості населення наявність двох вищих
учбових закладів дозволили Сваляві стати лідером з доступності вищої
освіти.

Сімферополь названий містом з найдоступнішими
житлово-комунальними послугами. Судак - місто з найвищою концентрацією
історичних і культурних об'єктів.

Традиційно найпривабливішим
містом, і для інвесторів, і для туристів став Київ. Крім того, в
столиці найнижчий рівень безробіття, найвищі зарплати, і на кожного
киянина витрачається більше всього бюджетних коштів.

Відкриттям
року "Фокус" називає Іллічевськ в Одеській області. Це місто-дебютант
увійшло до десятки рейтингу за сумою показників.



Далі
йдуть: Ірпінь, Севастополь, Кам'янець-Подільський, Коломия,
Хмельницький, Сімферополь, Ужгород, Переяслав-Хмельницький, Полтава,
Одеса, Тернопіль, Свалява, Миргород, Кіровоград, Біла Церква, Феодосія,
Миколаїв, Умань, Острог, Нетішин, Суми, Черкаси, Житомир,
Південноукраїнськ, Алушта, Вінниця, Енергодар, Бориспіль, Херсон,
Судак, Вишгород, Дніпропетровськ, Маріуполь, Донецьк, Керч, Кременчук,
Бровари, Харків, Бердянськ, Артемівськ, Євпаторія, Луганськ, Запоріжжя.

Цікаво,
що, згідно з результатами Глобального звіту ООН щодо рівня людського
розвитку, чим більш економно розвинений регіон України - тим гірше там
живеться населенню.

Так, найнижчі показники індексу людського
розвитку на сході - в Донецькій і Луганській областях. Тут же один з
найвищих рівнів зарплат у країні і при цьому - найвища смертність. На
думку ООН, в цьому винні високий рівень екологічного забруднення і
надмірна індустріалізація: небезпечні умови праці, алкоголізм, високий
рівень злочинності призводять до того, що тривалість життя тут не
перевищує 60 років.

В той же час Закарпатська, Хмельницька і
Полтавська області визнані найпривабливішими для життя. Експерти ООН
також розвінчали міф, що рівень життя в Західній Україні істотно нижче
середнього. Наприклад, у Львівській, Закарпатській та
Івано-франківській областях середній рівень зарплат майже в два рази
перевищує прожитковий мінімум. До речі, в західних регіонах набагато
нижча вірогідність заразитися туберкульозом або ВІЛ-інфекцією, та й
взагалі - найнижча смертність в Україні.
 
Джерело:
NEWSru.ua

 

Краща в світі Буковина!Це і пісня і родина!

a mne on uje tak nadoel , 4to dalwe nekuda!!!!

Всем приветик!!! Жыву в Риме, но в Париже тоже не плоха. Жалко климат не такоù как в Риме.Вот по прозбе Olenka tebe пару фоток. Smak

Не, я всё понимаю. Вот только одно давит - через полгода моему любимому во всех отношениях городу исполняется 600 лет, а воз и ныне там. На Кобылянской конь повалялся-повалялся и уснул, Волгоградская закрыта, Пумнула - аналогично. Герцена делали пару лет назад - сплошные ямы. Список может быть продолжен позиций эдак на 50. Мне вот интересно - это космос так плохо на родные улицы влияет или всё-таки нонешние старые (причём ну очень) власти не справляются с могучими денежными потоками Калинки и Машзавода?
Кому интересна эта тема, ау!!!!

 Ольга, твой список сайтов будет явно неполным без этого: www.chernivtsi.com.ua - там довольно богатая фотогаллерея города и очень неплохой форум для черновчан и всех гостей, люди, всегда готовые помочь во всех вопросах, связанных с нашим городом и не только. Заходите!

title="" theme="city">

Я чернівчанк і пишаюся цим, бо наше місто дійсно найгарніще, і не поступається "Великому Парижу". Я дуже його люблю!!!!