СПА - масссаж в ЛУБНАХ

На протяжении определенного времени, например, дня, человек склонен накапливать в себе много агрессии. Маленьких неприятностей за день собирается множество. Мы можем их не осознавать, но независимо от этого они остаются в теле, превращаются вначале в небольшие зажимы, затем в блоки и в результате в физическую боль. И если мы должным образом не уделяем своему телу внимание, оно непременно начинает стареть и болеть.
Именно для того, чтобы Ваше тело служило Вам долго и надежно, ему необходимо давать тонус и расслабление.
Лучшим помощником для этого является массаж.
Какие же преимущества Вы получите от массажа:

- вы включитесь в процесс естественного омолаживания организма;
- у вас заметно подтянется тело и исчезнет целлюлит, благодаря лимфодренажному воздействию массажа;
- вы получите мощный эффект детокса, освободите организм от токсинов, благодаря 100% натуральным компонентам скрабов и масел, используемых на моем массаже;
- вы избавитесь от боли и дискомфорта в шее, плечевом поясе, пояснице, ногах благодаря увеличению прохождение крови в местах ее застоя;
- вы получите надежную профилактику остеохондроза, сколиоза, отложения солей, головных болей, пройдя курс массажа;
- вы получите идеальное расслабление в случае сильной усталости ног, их отечности;
-вы на себе ощутите неоспоримое преимущество релаксации, которая наступает во время и после массажа.
И главное - Вы не только решите свои проблемы со здоровьем, но и получите заряд бодрости, обновление и потрясающую энергетику.
ЗАПИСАТЬСЯ НА МАССАЖ ВЫ МОЖЕТЕ В КОММЕНТАРИЯХ К ЭТОМУ ПОСТУ
ИЛИ ПО ТЕЛЕФОНУ В ЛУБНАХ +38-093-781-68-67
настроение: УМИРОТВОРЕННОЕ
Исида- богиня утонченности и изысканности
восточного танца «Исида», организатором и вдохновителем которого является
Наталия Катрич. Клуб существует уже более пяти лет и традиция в конце учебного
года подводить определенные итоги работы в этом клубе прижилась и уже щедро
дает свои плоды. Так, участницы клуба не только показывают свое мастерство,
дарят эмоции и зажигают своим искусством
зрителей на отчетных концертах клуба, но и привозят призовые места с различных
конкурсов, а также выступают с сольными номерами в своих коллективах. Одни из
последних достижений – это 2-е место в
областном (!) смотре-конкурсе художественной самодеятельности работников
медицины, которое привезла из Диканьки Татьяна
Борисова с «Танецем огня»;
а также призовое место в телевизионном шоу «Лубны
мае талант» Ани Даценко с танцем
«Арабская мечта».
Эти, и другие номера с восторгом смотрели зрители в
исполнении младшей, средней и старшей групп клуба. Каждая группа имеет свое
название, которое отражает общее настроение
и неповторимость внутреннего мира участниц.

Так, младшая группа имеет
название «Клеопарта»,

средняя – «Колибри»,

а старшая – «Орхидея».
Не только тонким
искусством передачи настроения, чувств и эмоций в танце поражали зрителей украинские
красавицы, но и потрясающим богатством костюмов, витиеватостью узоров, таящих в
себе тайны Востока.
В концерте принимали участие все – не только исполнительницы
модного направление «беллиданс», но и … зрители! Изобилие конкурсов, викторин,
соревнований не оставило равнодушным никого! А особенно приятно, что призы
получил каждый из участников.
В заключительном выступлении поразила своим концертным
номером Наталия Катрич – художественный руководитель клуба. Невероятно
потрясающее музыкальное сопровождение, отточенные движения и великолепный
костюм не оставили равнодушными никого. Зал буквально взорвался шквалом эмоций
на финальной ноте композиции.

В конце участницы отчетного концерта получили грамоты, а
коллектив в знак глубокой признательности и уважения подарил Наталье Алексеевне
замечательный подарок, который всегда будет напоминать ей о нежной и богатой
женской душе наших красавиц.
настроение: Кокетливое
Метки: события, коцерт, Исида, Клеопатра, Колибри, орхидея, беллиданс
Ніна Семенюта: «Дорога завдовжки в життя»
Відвідувати галерею
Образотворчого мистецтва в місті Лубни завжди приємно.
Адже її атмосфера пронизана духом творчості, який надає цьому
приміщенню романтичної особливості. Тож не дивно, що в стінах саме галереї відбулася презентація книги Ніни Семенюти «Дорога завдовжки в життя», яка була приурочена
до 80-річного ювілею, який Ніна Семенівна відсвяткувала
напередодні.
Зустріч відбулася за участю членів великої родини художника Василя Івановича Семенюти - брата Володимира, доньки Наталії, невістки Тетяни, зятя Олександра, онуків… Майже, вся родина
приїхала вітати Ніну Семенівну. Від міської громади були присутні представники викладацького колективу та слухачі медичного коледжу, вчителі та учні ЗОШ № 3, однокласники Ніни Семенівни, друзі та учні Василя Івановича, творча інтелігенція міста.
Зі вступним словом до учасників зустрічі звернулася Тамара Дяченко, директор Лубенського краєзнавчого музею, яка
акцентувала увагу на важливості та культурній і історичній цінності твору. «Ніна Семенівна - дружина відомого українського художника, заслуженого працівника
культури, члена Національної Спілки художників, видатного лубенця Василя Семенюти,- підкреслила Т. Дяченко.- Вона кілька років збирала матеріал для написання книги про свого чоловіка. І врешті, задум, який так довго виношувала в своїй душі Ніна Семенівна, здійснився».
Багато теплих слів та вітань у свою адресу почула
Ніна Семенівна. Художники, письменники, поети, архітектори з’їхалися зі всієї України на творчу зустріч до авторки.
Особисто прийшов привітати ювілярку міський голова
Олександр Грицаєнко, який зазначив: «Сім’я Семенют - й Василь Іванович, і Володимир Іванович, і Ніна Семенівна, їх діти й
навіть онуки вклали в розвиток міста дуже багато. У Лубнах Василем Івановичем створено до двох десятків пам’ятників і пам’ятних знаків. Його твори зберігаються в багатьох музеях України. Чимало – у приватних колекціях України, Росії, за кордоном. Впродовж 35 років Семенюта був головним художником м. Лубни, членом ради директорів художніх шкіл України, членом Полтавської обласної комісії з естетичного виховання дітей. За плідну роботу Василю Семенюті присвоєні звання Заслуженого працівника культури України, Відмінника культури, нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради України. Має кілька медалей та орден Великої Вітчизняної війни». Міський голова від імені всього
міста та від себе особисто щиро подякував Ніні Семенівні та побажав, щоб її перша книга стала початком цікавого творчого шляху.
Завітав із Харкова на урочистості Олександр Векленко – член Національної спілки художників України, професор та викладач Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Олександр Анатолійович безпосередньо причетний до видання цієї книги. «Ніна Семенівна,- розповідає професор,- настільки була віддана чоловікові та дітям, що це було дійсно служіння. І беззаперечно, плідна праця такого митця, як Василь Іванович відбулася завдяки саме її подвигу як дружини».
Микола Босенко, член Спілки архітекторів України, учень Василя
Івановича, поділився спогадами про роботу з митцем в Художній студії. Він розповів про цікаві моменти подружнього життя
Семенют. Особливо він підкреслив, що Ніна Семенівна була
ангелом-охоронцем для художника. М.Босенко висловив надію, що Лубни, продовжуючи започатковану художником традицію, стануть великим мистецьким центром, де б народжувалися і розвивалися нові таланти.
Авторку також привітали відомі лубенці, письменники
та поети. Раїса Плотникова у вітальному слові підкреслило, що «магічною силою, яка є в природі, наділена наша чарівна ювілярка. Ми знаємо й ціну творчості
Василя Івановича, та чи зміг би він досягти такого високого рівня, якби в нього не було такого надійного тилу».
Ніну Семенюту вітали Олександр Сиченко, донька
Наталія. Чарівні музичні твори подарували їй учні музичної школи під керівництвом викладача Лариси Потенко
Тамара Дяченко розповіла гостям, що з ініціативи Василя Івановича в Лубнах було засновано проведення республіканських
художніх виставок «Лубенська художня весна», де виставлялися твори митців з усієї України. З юнацьких років Василь Семенюта збирав твори художників і, коли добився відкриття в Лубнах галереї образотворчого мистецтва, передав безкоштовно
в дар місту всю свою колекцію, яка й лягла в основу створення галереї в 1970 році. Тож у залі представлена колекція
картин, які були залишені у спадок для галереї Образотворчого мистецтва не лише Василем Семенютою, а й відомими художниками, учасниками цих виставок: Н.Марченко, О.Захарчук, В.Мозок, К.Чепіги, М.Глущенко, інших.
Затамувавши подих, слухали присутні розповідь Ніни
Семенівни про видатну людину, її чоловіка, Василя Івановича. Авторка книги представила свою роботу, акцентувавши
особливу увагу на розповідях і спогадах рідних та друзів, матері
художника, щоденникових записах періоду Великої Вітчизняної війни самого Василя Семенюти. Вона розповіла, що саме в Лубнах – ще у далеких 30-х минулого століття - розпочався
його шлях у велике мистецтво з перших кроків навчання в художній студії при Будинку піонерів. У 1943 році
Василь добровольцем пішов на фронт. Коли був хоч який перепочинок, малював, а невеликий альбом був у нього завжди за поясом. Сотні воїнів – солдатів, офіцерів – одержали від нього свої портрети, що з фронту потрапили до матерів, дружин, наречених. За виконання бойових завдань мав подяки й урядові нагороди.
Після війни він плідно працював. З 1955 по 1975 роки
очолював Лубенський краєзнавчий музей. Василь Іванович зібрав багато експонатів, створив новий музей, постійно діючу експозицію, написав ряд краєзнавчих розробок і історичних довідок про Лубни, про художників, які там працювали. Одночасно в 1955 році він організував в Лубнах художню студію, якою керував 20 років. З неї вийшло багато нині відомих художників, скульпторів, архітекторів, дизайнерів. А у 1975 році з ініціативи Василя Семенюти в Лубнах відкрилася дитяча художня школа, яку він очолював до 1997 року. Цього ж року створив відділення Українського фонду культури в Лубнах, допомагаючи талановитим дітям брати участь у конкурсах та започаткував Лубенський Клуб художників, організував виставки робіт учасників клубу в Полтаві та Києві. Як сказала авторка, це її перша книга, а в планах- продовжити літературну діяльність.
Метки: события, мои статьи, бомонд
БІЛЬ АФГАНІСТАНУ
Зараз у Лубнах проживають десятки воїнів-інтернаціоналістів, нагороджених орденами Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги», медалями «Воїн-інтернаціоналіст», медалями «За відвагу». Війна зламала життя багатьом молодим людям. Не дивлячись ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця. „Гарячі точки” показали, що наші хлопці варті героїзму батьків і дідів, які перемогли фашизм у роки Великої Вітчизняної війни. На честь воїнів-інтернаціоналістів у місті Лубни відбулися заходи. У Музичній школі міста вшановували учасників тієї страшної війни, ветеранів-афганців, їх сім’ї. У організації заходу активну участь прийняли: Громадська організація «Спілка жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України», голова Раїса Кошель, Лубенска спілка ветеранів Афганістану, голова Валерій Биченко, депутат міськради Юрій Палига, жителі мікрорайону №4, голова Ігор Онікієнко, учасник бойових дій Василь Каптєлий, колектив Міського Будинку культури, директор Інна Скиба, колектив міської музичної школи.У вітальному слові Міський голова Олександр Грицаєнко підкреслив: «В цей день ми поділяємо весь біль з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій. Вклоняючись мужності загиблих, ми не вправі забувати й про нині живущих учасників бойових дій, про сім`ї
тих, хто загинули. Мужність, яку проявляли в Афганістані наші солдати й офіцери – кращий приклад служіння Вітчизні для багатьох
поколінь українців». Від імені міської ради та депутатського корпусу грамотами міськвиконкому та грошовими преміями були нагороджені жінки – свідки тих страшних подій, які безпосередньо служили у Афганістані: Галина Порощай, Ганна Головань, Лідія Багаєва, Надія Шмельова, Інна Михно.
Гаряче підтримали присутні виступ заступника обласної організації ветеранів
Афганістану, голову Лубенської спілки ветеранів Афганістану Валерія Биченка: «В афганській війні наші солдати випробували все, на що здатна людина, все, що вона в змозі витримати. Це знають і пам’ятають наші «афганці»: їм повною чашею прийшлось пити й страждань, й горя, й відчаю, й труднощів. Війна в Афганістані принесла багато горя в наші сім’ї й залишила важкий слід у душах воїнів – афганців. Дивлячись назад, ми сьогодні згадуємо тих, чиє життя обірвалось на гарячих стежках Афганістану. Вони пожертвували собою, виконуючи не за страх, а за совість військову Присягу, до кінця залишаючись вірними високому почуттю бойового братства. Вічна їм пам’ять і повага всього нашого народу! Зараз держава нас не балує. Нерушиме бойове братство, готовність прийти на допомогу й сьогодні допомагають нам відстоювати інтереси ветеранів бойових дій, членів сімей загиблих військовослужбовців. Ми майже не отримуємо пільг, маємо мізерні пенсії. А часто можемо почути від чиновників: «Ми вас туди не посилали». Та багато ми й не просимо. Просто поважайте нас за те, що ми виконали свій військовий обов’язок».
Зі сльозами на очах слухали присутні розповідь Надії Шмельової про її службу в Афганістані.
В рамках заходу відбувся концерт, в якому прийняли участь: Антоніна Лоїк, Олег Приймак, Богдан Приймак, Сніжана Німич, Анастасія Овчарик, Анастасія Повалій, Оксана Панченко, Інна Кисіль, Олена Тесленко, ансамбль народних інструментів «Посулля» під керівництвом В’ячеслава Мисника, інструментальне тріо: Євген Черненко, Євген Яременко, Максим Котюх, студія хореографії під керівництвом Анатолія Царюка, дефіле барабанщиць, хоровий колектив викладачів музичної школи «Пастораль» під керівництвом Юлії Гриша, ансамбль бандуристок під керівництвом Валентини Бабенко, ансамбль скрипалів під керівництвом Алли Романченко.
Наостанок всім присутнім - всім тим, хто чекав і вірив, хто пам’ятає про «Aфган»- учасники концерту побажали здоров’я, сімейного тепла й благополуччя, успіхів та душевного спокою.
Тамара Бірюкова
Метки: Афган, мои статьи, память, события
ВІДКРИТТЯ КЛУБУ АНАТОЛІЯ НЕКРАСОВА
http://youtu.be/e7E9wH34D3Y
Жити стабільним, спокійним життям – це прекрасно. Жити в комфорті – це добре. Але життя не терпить застою. Ви або розвиваєтеся, або деградуєте. Іншого немає. Життя – це динаміка. Тому так важливо тренувати свою звичку – діяти, виходити за рамки повсякденності, рутини, звичайності. Звичку – бути собою. Саме з метою розвитку особистості, творчого наповнення життя, здатності створити гармонію в собі та розгледіти її у оточуючому, у Лубнах створено Клуб Анатолія Некрасова. А.Некрасов - автор більше 30 книг з особистісного розвитку, член Спілки письменників Росії, академік Європейської Академії природничих наук, відомий психолог, філософ. Автор також є засновником Міжнародного громадського руху «Щаслива сім’я» та «Школи Мудрості», Проекту «Майстер щасливого життя». Багато його творів мають надзвичайну популярність, а деякі - «1001 спосіб бути самим собою», «Рід. Сім’я. Людина», «Пошук половинок – міф і реальність», «Поради на кожен день»,- стали бестселерами. Останньою роботою, яка нещодавно вийшла до 60-річчя автора, стала книга «2000 афоризмів. Живі думки для створення простору любові». Мудрість, поезію, пораду, підказку, відповідь на питання – кожний читач знаходить тут для себе щось значуще. Те, що здатне змінити життя на краще.
Перше засідання Клубу відбулося наприкінці січня. Учасники зустрічі не тільки пізнавали нові грані творчості письменника, ділилися враженнями про його книги, вивчали його досвід, а й жваво обговорювали свої життєві ситуації, у цікавих тренінгах навчалися будувати приємні, дружні стосунки один з одним, ділилися своїм досвідом та шукали відповідь на одвічне питання «Як стати щасливим». Приємно, що на першу зустріч прийшли не тільки досвідчені майстрині власного життя, а й молоді чоловіки та дівчата, для яких основне завдання сьогодні – знайти свою половинку та побудувати стосунки у сім’ї так, щоб вони дарували один одному щастя, розкривали прекрасні сторони свого «я». Щоб для жінки – стали джерелом створення Простору Любові, а для чоловіка - натхненням для його великих справ.
Клуб тільки розпочав свою діяльність і зустрічі проводитимуться щотижня. Тепер у прихильників творчості А.Некрасова у Лубнах з’явилася унікальна можливість – знайти однодумців, поділитися своїм досвідом, а інколи зупинитися, подивитися вглиб себе і зрозуміти: всі відповіді на всі запитання знаходяться всередині нас самих.
Клуб відкритий для нових учасників. Для реєстрації можна телефонувати: 093-781-68-67.
Про що саме йтиметься? Кожна зустріч - це нова тема для глибокого вивчення та обговорення. Тема наступної зустрічі – «Жіночі та чоловічі якості. Як ми їх розкриваємо». Серед питань, які в подальшому будуть обговорювати учасники клубу – «Система цінностей в нашому житті», «Чоловік та жінка – чого ми хочемо один від одної», «Налагоджуємо стосунки з родичами», «Як стати здоровим в умовах екологічної кризи», «Як почати жити легко і радісно» та багато інших. У рамках Клубу також діють Проект «Школа мудрості», до якого можуть долучитися усі бажаючі та Жіноча студія, де учасниці будуть ділитися досвідом на семінарах: «Жінка та улюблена робота – як знайти одна одну», «Чотири секрети для краси», «Творчість – джерело жіночності» та інші.
Метки: Клуб Некрасова, женщина, возможности, отношения, Любовь, Счастье, мужчина и женщина
Остановиться и подумать, что ты счастлив!
1. Жизнь несправедлива, но все же хороша.
2. Если сомневаешься, сделай еще шажок вперед.
3. Жизнь слишком коротка, чтобы тратить её на ненависть.
4. Работа не позаботится о тебе, когда ты болеешь. Это сделают твои друзья и родители. Береги эти отношения.
5. Каждый месяц оплачивай долги по кредиткам.
6. Не обязательно выигрывать в каждом споре. Согласись или не согласись.
7. Плачь вместе с кем-то. Это лечит лучше, чем плач в одиночестве.
8. Допустимо злиться на Бога. Он поймет.
9. Копи на пенсию с первой зарплаты.
10. Когда дело доходит до шоколада, сопротивляться бессмысленно.
11. Примирись со своим прошлым, чтобы оно не испортило твое настоящее.
12. Можно позволить себе заплакать в присутствии своих детей.
13. Не сравнивай свою жизнь с чьей-то. Ты и понятия не имеешь, что им приходится испытывать на самом деле.
14. Если отношения должны быть тайными, тебе не стоит в этом участвовать.
15. Все может измениться в мгновение ока. Но не волнуйся: Бог никогда не проморгает.
16. Сделай глубокий вдох. Это успокаивает мысли.
17. Избавься от всего, что нельзя назвать полезным, красивым или забавным.
18. Что не убивает, делает тебя сильнее.
19. Никогда не поздно иметь счастливое детство. Однако второе детство зависит исключительно от тебя..
20. Когда приходит время следовать за тем, что ты действительно любишь в этой жизни, не говори нет.
21. Жги свечи, пользуйся хорошими простынями, носи красивое нижнее белье. Ничего на храни для особого случая. Этот особый случай - сегодня.
22. Подготовься с избытком, а потом будь что будет.
23. Будь эксцентричным сейчас. Не жди старости, чтобы надеть ярко-красную одежду.
24. Самый важный орган в сексе - это мозги.
25. Никто, кроме тебя, не несет ответственности за твое счастье.
26. При любой так называемой катастрофе задавай вопрос: Будет ли это важно через пять лет?'
27. Всегда выбирай жизнь.
28. Прощай всё и всем.
29. Что другие думают о тебе не должно тебя волновать.
30. Время лечит почти всё. Дай времени время.
31. Неважно, плоха ли ситуация или хороша - она изменится.
32. Не принимай себя всерьез. Никто этого не делает.
33. Верь в чудеса.
34. Бог любит тебя потому что он - Бог, а не из-за того, что ты что-то сделал или нет.
35. Не нужно изучать жизнь. Ты появляешься в ней и делаешь столько, сколько успеешь.
36. Состариться - более выгодная альтернатива, чем умереть молодым.
37. У твоих детей есть только одно будущее.
38. Все, что в итоге имеет смысл - это то, что ты испытал любовь.
39. Выходи гулять каждый день. Чудеса происходят повсеместно.
40. Если бы мы сложили в кучу все наши проблемы и сравнили их с чужими, мы бы живо забрали свои.
41. Зависть - это пустая трата времени. У тебя уже есть все, что нужно.
42. Однако самое лучшее ждет впереди:
43. Неважно, как ты себя чувствуешь, поднимись, оденься и выйди на люди.
44. Уступай.
45. Хоть жизнь и не повязана бантиком, это все равно подарок.
Метки: Счастье, женщина, праздник, настроение, возможности, Я и мое Я, за жизнь думаю
ТРЕНИНГ "МАСТЕР СЧАСТЛИВОЙ ЖИЗНИ"
Но! Все-равно,первоисточнокм любой информации является человек!
3 и 4 января 2012 года в Киеве впервые состоится
тренинг «Мастер счастливой жизни», который будут проводить
Родион Бражников и Татьяна Рудюк.
Замечательно, что в эти дни в Киев приедут очень многие со всех уголков Украины. Эти Мужчины и Женщины уже знакомы с нашим проектом и имеют возможнось создавать свою счастливую жизнь.
А сколько есть таких, которые ищут и просто не знают о нашем существовании?
Оранизатор тренинга - хрупкая женщина Татьяна и мы решили ей помочь.
Подумайте о том,какому количеству людей может дать информацию один человек? А если нас будет 10, а если 100?!!!
В канун Новогодних праздников почувствуйте себя волшебником!
Расскажите, пожалуйста, своим родственникам, друзьям и просто случайным людям о нас.
Возможно, кто-то ищет себя или свою половинку.
Кто-то хочет найти путь к сердцу своих родителей или детей.
Кто-то хочет создать семью, но не знает как.
А может,просто, кто-то сидит в углочке и тихо плачет от одиночества.
Подарите человеку маленькое чудо, дайте надежду, всего лишь расказав о нашем праздничном тренинге: «Как быть мастером своей счастливой жизни».
Мы создали группу Вконтакте : http://vkontakte.ru/club327..., в которой есть вся информация о нашем тренинге.
Огромная просьба переслать эту ссылку в социальных сетях своим друзьям и знакомым.
Вот ссылка на группу: http://vkontakte.ru/club327...
С огромной надеждой, благодарностью и любовью группа поддержки тренига «Мастер счастливой жизни» в Киеве.
ОТВЕЧУ НА ВСЕ ВОПРОСЫ ПО ТЕЛЕФОНУ
+38-050-86-89-189 ТАМАРА
Метки: Мастер жизни
Золоті нагороди – в лубенців

15-16 жовтня 2011 року в м. Кривий Ріг пройшов Кубок України з пауерліфтингу та жиму лежачи по версії WPC-AWPC. Полтавщину представили п’ять спортсменів. Усі вони змагалися в аматорському дивізіоні (Аматорський дивізіон - це заборона вживання будь-яких стимуляторів. У спортсменів вибірково для перевірки береться допінг-проба). Всі учасники з Полтавщини вибрали вид змагань – без екіпірувальний пауерліфтинг. Тобто, виконували три вправи: присід, жим лежачи та станову тягу без будь-якого екіпірування.
Юрій Чернявський (м.Кобеляки), який виступав у ваговій категорії 100 кг у відкритій ваговій групі, посів ІІІ місце (сума триборства 607,5 кг).
Сергій Колісник (м.Лубни), що виступав у ваговій категорії 100 кг у віковій групі 45-49 років, посів І-ше місце (сума триборства 575 кг)
Олександр Костиря (м.Козельщина) у ваговій категорії 110 кг у віковій групі 45-49 років, посів І-ше місце (сума триборства 570 кг)
Володимир Василенко (м.Лубни) у ваговій категорії 75 кг у віковій групі 65-69 років, посів І-ше місце (сума триборства 327,5 кг)
Руслан Вінник (м.Козельщина) у відкритій віковій групі у ваговій категорії 110 кг здолав І-ше місце (сума триборства 525 кг).
Таким чином, з Кубку України Полтавчани привезли чотири золоті нагороди і одну бронзову, з яких дві золоті медалі – лубенські. Вітаємо переможців!
Тамара Бірюкова
На фото – переможці Кубку України -Сергій Колісник і Володимир Василенко
Метки: здоровье, пауерлифтинг, Владимир Василенко, Сергей Колесник, лубны, мои статьи
5-й Чемпіонат України з ПАУЕРЛІФТИНГУ. Продовження
Україні вп’яте. Приємно, що змагання проходять саме Лубнах - спортивний захід
такого високого рівня для нас, лубенців – це зовсім новий крок у спортивний
світ країни. Змагання проходили в спортивному комплексі Лубенського
лісотехнічного коледжу. Організатором чемпіонату виступила Українська бездопінгова федерація
пауерліфтингу за діючими Правилами WDFPF (Всесвітньої бездопінгової федерації пауерліфтингу). Безпосередньо у Лубнах організацією масштабного
заходу займалася Лубенська бездопінгова федерації пауерліфтингу (голова –
Сергій Колісник, секретар Олег Ковбаса). Лубенська БФП виносить щиру подяку
спонсорам чемпіонату - Володимиру Гриню, Юрію Чеверді, керівництву заводу
«Комсомолець» (директор Юрій Плескач). Звісно, неможливе було б проведення
змагань також без підтримки дирекції Лубенського Лісотехнічного коледжу
(директор Роман Сендзюк), громадської організації «Вільне низове козацтво»
(Сергій Тимошенко), Міського голови Олександра Грицаєнка, Партії Регіонів (Юрій Палига).
На чемпіонат зібралися найсильніші люди країни,
щоб посперечатися за головний приз змагань. Адже у процесі виступів не лише підвищується
спортивна майстерність атлетів та здобувається досвід участі у змаганнях високого
рівня, а й формується збірна команда для участі у міжнародних змаганнях та формується корпус суддів УБФП. У
чемпіонаті взяли участь спортсмени - члени УБФП , що мають результат, не нижчий від
рівня Кваліфікаційного стандарту WDFPF. Лубни представили чотири спортсмени, серед яких - три чоловіки та одна жінка. Вони є досвідченими силовиками, що вже неодноразово
брали участь у змаганнях. Серед них - Сергій Колісник, Ірина Педоряка, Володимир
Василенко, Руслан Гриценко. Сергій Колісник – майстер спорту міжнародного класу,
неодноразовий призер всеукраїнських змагань, лідер в Україні у своїй ваговій та
віковій категорії, чемпіон Європи 2010 та 2011, чемпіони світу- 2009. Володимир
Василенко - один з легендарних пауерліфтерів нашого міста, майстер спорту,
чемпіон Європи- 2011, багатократний рекордсмен України. Ірина Педоряка – лідер
України серед жінок у віковій категорії 40-45 років, майстер спорту з пауерліфтингу, чемпіон
Європи 2011 року. Руслан Гриценко - жимовик, який вперше
прийняв участь у змаганнях такого високого класу. До речі, Руслан виконав
норматив кандидата в майстри спорту.
Також у чемпіонаті взяли участь спортсмени з Києва,
Харкова, Полтавщини, Сумщини, Одеси, Львівщини, Миколаївщини, Тернопільщини, та
інших регіонів України. Змагання проходили три дні. В перший день у змаганнях
взяли участь атлети у ваговій категорії
до 90 кг,
серед яких були 8 жінок. Другий день порадував виступами чоловіків у ваговій
категорії від 90 до 125 кг
та виступами екіпірувального дивізіону. На третій день проходив 4-й кубок
України з жиму лежачи, де свої досягнення змогли показати як жінки, так і чоловіки
зі всієї України. Всього взяло участь у змаганнях близько 250 спортсменів. Слід
відмітити, що інтерес до цього молодого виду спорту у самих учасників та
глядачів з кожним проведенням змагань стає все більшим. І це є вагомим фактором
у
пропаганді здорового способу життя, профілактиці
негативних явищ у молодіжному середовищі.
Рінат Заріпов, головний секретар змагань (до речі, майстер
спорту міжнародного класу, переможець кубка світу-2011, чемпіон Європи-2010,
неодноразовий рекордсмена світу) розповів, що в Україні є біля шести
федерацій по пауерліфтингу. «Наша
федерація – одна з самих молодих в
країні,- розповідає Рінат.- І дуже важливо, що вона існує як бездопінгова. Адже
ні судді, ні представники команд не можуть гарантувати, що спортсмени не
використовують ті чи інші засоби відновлення, заборонені Олімпійським
комітетом, так звані анаболічні стероїди. Тому в призерів, чемпіонів,
рекордсменів обов’язково беруть проби на допінг-контроль». На наше питання яка
вікова межа існує для участі у пауерліфтингу, головний секретар підкреслив, що
в змаганнях можуть приймати участь спортсмени різного віку. «Сьогодні,
наприклад, - продовжує він,- виступав учасник віком 69 років. Він виступає на
помості з 14-ріними спортсменами. Іноді різниця у віці складає 50-60 років. Чим
гарний без допінговий спорт: людина в будь-якому віці може прогресувати. Це
спорт для здоров’я, для результату, для себе і насправді це здорово».
На чемпіонаті були показані дуже високі
результати, встановлено нові рекорди. У важкій боротьбі були визначені кращі з
кращих у «абсолютці». Першим у пауерліфтингу у відкритій віковій групі став
Петро Тіщенко, м. Харків, а серед жінок
- Оксана Дубовицька.
Справжнім подарунком для виступаючих та для
глядачів став запеклий бій між Андрієм Пушкарем, заслуженим
майстром спорту, 11-кратним чемпіоном України, 9-кратним чемпіоном Європи, 6-кратним чемпіоном світу з армспорту та молодим спортсменом з Яготина. Вони виконували вправу
– тяга штанги, діаметр грифу якої - 50 мм (це набагато більше від
стандарту). Розпочали вправу близько 10 спортсменів, та врешті залишилися
найсильніші. Виграв складний бій Андрій Пушкар, та приємно, що й такому титулованому спортсмену є гідні
суперники.
Згідно Положення про 5-й Чемпіонат
України, переможець визначається у кожній ваговій та віковій
категорії за кращим результатом у сумі триборства. Тож лубенців вітаємо з такими результатами:
Ірина Педоряка – I-ше місце серед жінок, вагова категорія + 90 кг, вікова категорія 40-45
років, сума 302,5 кг.
Володимир Василенко - I-ше місце у ваговій категорії 82,5 кг, вікова група 65-68 років, сума
триборства склала 320 кг
Сергій Колісник - I-ше місце у ваговій категорії 100 кг, вікова група 45-49
років, з сумою - 670 кг
Руслан Гриценко – виконав норматив кандидата у
майстри спорту.
Тож побажаємо молодому виду спорту якнайширшого
розвитку, а спортсменам – нових рекордів та неперевершених результатів.
Метки: Чемпионат Украины, пауерлифтинг, здоровье, Ирина Педоряка, Владимир Василенко, Руслан Гриценко, Сергей Колесник
«Вопрорс еврейский – всех времен позор"
16 жовтня біля Меморіалу «Засульський Яр»
відбувся мітинг-реквієм, в пам'ять про розстріл чотирьох тисяч лубенських євреїв. Біля Менори зібралася вся єврейська громада, представники влади, громадськість міста, школярі, нащадки загиблих на цьому місці.
Траурною ходою, яку на честь вшанування пам’яті загиблих організували учні спецшколи № 6 під керівництвом вчителя історії Наталії Абрамової, розпочався мітинг. Колонна пройшла тією дорогою, якою вели на розстріл 16 жовтня 1941 року лубенців. Слово до присутніх взяв Геннадій Хенкін – голова єврейської общини Лубен. Він закликав всіх пам’ятати про сумні події та робити все можливе, щоб страшна історія не повторилася. За єврейською традицією, разом з єдиним свідком тих страшних подій, що залишився живим, Анатолієм Кишканем (Зільманом) вони запали
Свічки пам’яті.
Проводила мітинг Інна Скиба, директор Міського будинку культури. Під час Мітингу виступили заступник голови Райдержадміністрації Василь Куксань та перший заступник Міського голови Григорій Величко. «Важко
ступати по цій землі, адже вся вона полита кров’ю»,- сказав Василь Куксань.
До учасників мітингу звернулась доктор педагогічних наук Московського
педагогічного університету Тетяна Ковальова, одна з нащадків загиблої в
Засульському Яру родини Бахмутських. Вона разом з донькою Юлією та сестрою
Тетяною Шавровою з донькою Вірою приїхали сюди, щоб віддати данину пам’яті
своїм полеглим родичам. Вони лише цьогорічного літа довідалась як загинули рідні їм люди, і в якій
землі лежать їх останки. Ганна Сегаль поділилася страшними спогадами про своє
знайомство з «фабрикою смерті» у Освенцимі. Вона закликала всіх пам’ятати про
те, що хто б ми не були за походженням – але всі ми – люди.
Під час мітингу було відкрито шість меморіальних пл16 жовтня 1941 року- лубенських євреїв.
По завершенню сумних заходів біля Менори, відбулися конфернція та захист науково-пошукових робіт в рамках VIII Міжнародного конкурсу «Уроки
війни та Голокосту – уроки толерантності», які проводилися у єврейському
общинному культурному центрі «Шофар». В
конференції прийняли участь працівники
бібліотек, вчителі історії, науковці, гості. З доповідями виступили Геннадій
Хенкін, Ігор Козюра, кандидат історичних наук, Микола Щербина, вчитель історії, в минулому директор школи, Тамара Дяченко, директор краєзнавчого музею, Раїса Плотникова, відома письменниця та поетеса, Людмила Бірюкова, редактор газети «Вісник», Тетяна Сафронова,завідуюча методкабінетом РЦБ, гості з Москви,
нащадки родини Бахмутських Тетяна Ковальова та Тетяна Шаврова.
Відбувся захист наукових робіт учнів та педагогів конкурсу, який присвячено 70- річниці нападу Німеччини на СРСР, початку Голокосту на Україні та трагедії Бабиного Яру. Свої роботи захищали: Марія Олійник, учениця ЗОШ І- ІІІ ст №1, науковий керівник: Наталія Антоненко; Дарина
Калинчій, учениця ЗОШ І- ІІІ ст №6, науковий керівник: Наталія Абрамова, Ірина Сафронова, учитель історії Лубенської ЗОШ І-ІІІ ст № 8. Геннадій Хенкін представив роботу Володимира Городокіна під назвою «Фотограф «Іоганн Хеле», який проживає у Ізраїлі, але має походження від лубенської землі.
Роботи оцінювало поважне журі, в складі якого були Ігор Козюра, Людмила Бірюкова, Раїса Плотникова,
Тетяна Ковальова, Тетяна Сафронова. Після обговорення робіт журі дійшло висновку, що неможливо відокремити якусь одну роботу, бо зміст та глибина представлених праць вражаючі. Тому подарунки та грамоти від культурного центру «Шофар» отримали всі учасники конкурсу,
які захистили свої роботи.
Тамара Бірюкова, фото автора
Метки: 70-летие Холокоста, лубны, шофар, Г.Хенкин, И.Козюра, Л.Бирюкова, Т.Шаврова, Т.Сафронова, Засульский Яр, Р.Плотникова
14 октября - праздник Украинского Казачества
лубенського Дендропарку піднесено відзначили своє свято вільні козаки, організатором
якого виступила громадська організація «Курінь вільних козаків Українського Низового
козацтва» очолюваний генерал-майором козацтва Сергієм Тимошенком. Від часів
Хрещення Київської Русі до наших днів історія
зберігає багато свідчень того, що Вищою волею Пресвята Богородиця боронила наш
народ, козацьке військо, надавала воїнам силу
у боротьбі з ворогами, а тому в Україні свято отримало нову назву –
Козацька Покрова, який відзначається ще й як день Українського Козацтва. На
святі зібралися ті, в кому живе славний дух козаків – запорожців - представники
громадських організацій, духовенство, міська влада, гості.

Відкрив свято Владика Кременчуцький і Лубенський - єпископ Миколай, який у своїй промові
привітав всіх зі святом та побажав, щоб Боже Благословення прибувало всім
присутнім.

Міський голова Олександр Грицаєнко звернувся до організаторів та
гостей свята, підкресливши, що на Лубенщині традиції козацтва є, були і будуть,
що козацька організація співпрацює з місцевими органами влади, допомагає в
організації самоврядування, займається значною виховною роботою серед молоді, в підтримці громадського порядку на території міста і району.
З нагоди 45-річчя Сергія Тимошенка Міський голова
вручив йому Почесну Грамоту Міськради та
іменного годинника.
Продовжив офіційну частину свята голова
Лубенської РДА Віктор Алєксєєнко, який нагадав, що Лубенщина завжди
була тісно пов’язана з козацькою
історією, а в минулому Лубни були
навіть полковим містом. У глибині душі в
кожного українця живе козак, який нічого не боїться і за вільну землю без
роздумів віддасть своє життя.
Від імені Національної Ради козаків України військовий отаман Слобожанського
козачого війська академік Міжнародної Академії козацтва, генерал-майор Віктор Білий,
який разом з козачим генералом-лейтенантом Євгеном Данилейком приїхав на свято зі
Слобожанщини, у вітальному слові підкреслив, що гордий тим, що не перевелися в Україні
люди, чиї талант і енергія служать відродженню козацького роду. З нагоди свята
гість вручив головному отаману Лубенщини Сергію Тимошенку найвищу відзнаку -
орден «Козача Слава». Також за поданням головного отамана Лубенщини від імені Слобожанського
козацтва вручено нагороду козаку Максиму Демиденку.
Голова Лубенського осередку Всеукраїнської організації інвалідів України Тетяна Погоріла подякувала
отаманові С.Тимошенку за допомогу людям з обмеженими можливостями та вручила
від імені Всеукраїнської організації інвалідів Почесну грамоту.
У своєму слові Сергій Тимошенко підкреслив, що великої ваги набуває
відродження українського козацтва сьогодні, бо це – і відродження України. Бо
сьогодні козак – не той, хто одягнутий у вишиванку і шаровари, – це передусім
воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу. Шляхетність,
мудрість, відвага - три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш,
мудрого не обдуриш, мужнього – не залякаєш.
Він провів церемонію нагородження козаків грамотами та подяками. Руслана
Хаджи-муса Уздьонова було призначено сотником лубенської сотні по охороні та
вивченню культурної спадщини на території Лубен та Лубенського району. З нагоди
відзначення свята Рада куреня вийшла з пропозицією про присвоєння звання «писар
козацтва» Валерію Тимошенку, присвоєння звання осавул козацтва Миколі Зубку, присвоєно
звання «полковник козацтва» Юрію Пализі. Багатьох козаків нагороджено грамотами
та подяками. Ряд осіб виявили бажання вступити в козацьку сотню по охороні пам’ятників старовини, прийнявши присягу та отримавши благословення Владики Миколая. Власну збірку поезії отаману
С.Тимошенку подарувала Любов Несмашна.
Своїми виступами порадували присутніх учасники творчих колективів міського Будинку
культури: жіночий склад хору «Камертон», танцювальний колектив «Юність», Надя
Симоненко, колектив «Родослав» під керівництвом Олександра Житинського,
солістка Людмила Павлик та ще багато інших артистів. Вів святкову програму Геннадій
Степанов. Після святкового концерту отаман С. Тимошенко запросив всіх присутніх
до справжнього козацького кулішу!
Метки: козацтво, казачество, Украина, Сергей Тимошенко, Валерий Тимошенко, 14 октября, Покрова, Лубни
5 Чемпионат Украины по пауерлифтингу
СПОРТИВНЫЙ ЗАЛ И АССИСТЕНТОВ СПОРТСМЕНОВ ПРЕДОСТАВИЛ ЛУБЕНСКИЙ ЛЕСОТЕХНИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ.
ТАК ЧТО НА ВСЕХ ФОТО МОЛОДЫЕ СИЛАЧИ В БЕЛЫХ ФУТБОЛКАХ С КРАСНОЙ ПОЛОСОЙ - СТУДЕНТЫ КОЛЛЕДЖА.НА ЧЕМПИОНАТЕ Лубны представили -Сергей Колесник, председатель Лубенской Бездопинговой Федерации пауерлифтинга, Владимир Василенко - ветеран спорта, Руслан Хорошко, Ирина Педоряка.Всем участникам - поздравление и РЕСПЕКТ!!!
ОБ ИТОГАХ ЧЕМПИОНАТА - В СЛЕДУЮЩЕМ ПОСТЕ.
А ПОКА - ФОТО

Олег Колбаса - секретарь Лубенской БФП, Андрей Пушкарь - абсолютный четырехкратный чемпион мира по арм-реслингу, Сергей Колесник - председатель Лубенской БФП, титулованный рекордсмен, неоднократный чемпион Украины, Евразии, МИРА !!!

Сергей выполняет жим лежа

Вес взят!
Следующие фото -
участники второго дня соревнований,
гости города Лубны
И ЕЩЕ МНОГО ДРУГИХ УЧАСТНИКОВ.
НАДЕЕМСЯ, ЧТО КРОМЕ МЕДАЛЕЙ И КУБКОВ, СПОРТСМЕНЫ УВЕЗЛИ ИЗ СЛАВНОГО ГОРОДА ЛУБНЫ САМЫЕ ТЕПЛЫЕ ВОСПОМИНАНИЯ!!!
Метки: пауерлифтинг, Чемпионат Украины, Сергей Колесник, Ирина Педоряка, Владимир Василенко, Руслан Гриценко
Александр Колосов
Метки: отношения, Любовь, женщина, мужчина. ошибки в отношениях
...Хорошая моя, ну что ты плачешь?
Ты позвала – и я пришёл. А ты опять в слезах. А я сижу с тобой уже полгода,
невидимый, бесшумный, несвободный. Привязанный твоей печалью
к пустому пыльному двору, к окну, к дверным проёмам,
и тополиный пух кружит через меня. Я тут, с тобой, но разве это счастье?
Я – не любовь, я часть большой любви. Возьми её откуда хочешь.
Не дорисовывай меня, не делай знак, не сотвори в тоске пустую куклу, похожую чертами на меня.
Открой окно, взгляни на купола. Сегодня день проснуться от печали.
Сегодня день взять в руки карандаш, нарисовать себя, и рядом – тополь,
потом дома, весь город и окрест, потом дорисовать Луну и звезды, подробностей добавить несерьезных,
чертить, чертить, пока не надоест. Потом достать смешные акварели, изрисовать в нелепые цвета.
Потом себя в оранжевый покрасить. Ты будешь – Солнце, вечное, всегда.
И возле солнца – ангелы и бесы, песочницы, гитары, звон монет,
коты и кастаньеты, апельсины, смешные дети, сильные мужчины.
И в центре – твой улыбчивый портрет.
Я буду каждым, я во всех ролях попробую себя в твоем рисунке,
я ни на шаг не сгину от тебя, но уж и ты мне, Солнце, подыграй:
побудь такой, как вышло на портрете – улыбчивой, весенней, озорной.
И все твои мужчины, ваши дети – придут к тебе, наполненные мной.
Ты знаешь, настоящее бессмертье – Вселенная, рожденная тобой.
Рисуй же, верь, порви, еще рисуй, твори для нас отдельную планету,
смотри вокруг – я буду в каждом дне, в котором ты СМЕЕШЬСЯ ОБО МНЕ.
Когда-нибудь, оставив это тело, ты выйдешь в мир, рисованный тобой.
Пока же – радуйся всему, лови минуты.
Когда ты плачешь – не бывает эха: когда смеешься – я отвечу смехом.
Я улыбаюсь, значит, я – живой….
Нашла у Иринки Колобовой. Спасибо, Ирочка, за красивые слова
А ты какая женщина?
Бог подарил эту женщину мужчине, сказав при этом:
— Бери её такой, какая она получилась, и не пытайся её переделывать
настроение: веселенькое
Любовь и одиночество. ОШО.
ОБОЖАЮ ОШО. ВОТ НЕКОТОРЫЕ ЦИТАТЫ
Вам это может показаться парадоксальным, но это не парадокс.
Это правда бытия.
Только те люди, которые способны быть наедине с собой, могут любить, делиться, проникать в самую глубинную сущность другого
Не присваивая другого, не становясь зависимым от другого.
Не превращая другого в вещь, не попадая в наркотическую зависимость от другого.
Они предоставляют другому абсолютную свободу потому, что знают, что если другой покинет их, они будут также счастливы как и сейчас.
Другой человек не может отнять их счастье потому, что оно не дается другим человеком.
Тогда почему же они хотят быть вместе?
Это уже не потребность - это роскошь.
Они рады делиться.
В них столько радости, что они хотят излить ее на кого-то другого.
Они умеют играть. Их жизнь - их сольный инструмент.
Соло-флейтист умеет наслаждаться игрой на флейте в одиночку.
А когда он встречает музыканта, играющего соло на табла* - они будут рады быть вместе и создавать гармонию между флейтой и табла
Osho
ЖЕНСТВЕННОСТЬ В ПРИОРИТЕТЕ
Женщина должна уметь показать то, чего нет у мужчины: формы, особенности души и тела, поведения. И к этому должна быть добавлена загадка, недосказанность, которая включает в мужчине любопытство охотника - лучше не демонстрировать ему все и сразу.
Хорошо, если ваш гардероб будет разнообразным - это станет залогом постоянной мужской заинтересованности, но главным мотивом должна быть женственность.
* Скажите «да» аксессуарам. Они подчеркивают внимание женщины к себе и часто говорят об адекватной самооценке: способная любить себя может любить и жизнь, и другого человека.
* Не уповайте на джинсы и мини-юбки: они стали менее «волшебными», с тех пор, как только появились в женском гардеробе. Но помните о том, что ноги (особенно в колготках) и ягодицы всегда будут оставаться сильным сексуальным «запуском».
* Подбирайте одежду так, чтобы демонстрировать запястья. Демонстрация запястий - своего рода игра, приглашение к флирту.
* Если выбирать между блузкой со множеством мелких пуговок и блузкой с глубоким вырезом, отдайте предпочтение второй: большинству мужчин понравится именно она. Долгие, терпеливые расстегивания нравятся немногим. Мужчине свойственна направленность на результат, а не на процесс.
* Комбинация «каблуки+чулки» по-прежнему является беспроигрышным вариантом, ведь вы демонстрируете и слабость и женственность одновременно: походка получается слегка раскачивающаяся, подчеркивается форма ног и ягодиц. Такая женщина и интересна, и ее хочется поддержать.
* Откажитесь от девиза «Пусть полюбит меня черненькой», не прячьте свои достоинства: ваши наряды сами по себе вызывает интерес, который потом переносится и на вас - их владелицу.
* Помните, что в первую очередь мужчины обращают внимание на волосы, лицо, грудь, талию и ягодицы - это своего рода бессознательная оценка женского репродуктивного потенциала. Минимум три пункта из этого списка можно подчеркнуть с помощью одежды.
Источник - Светалана Dal Farra, Евгений Кульгавчу
любить?
Любить других - не означает испытывать к ним чувства, которые вы испытываете к своему любимому, ребенку или другим близким, любить других - это позволять им быть такими, какие они есть, и относится к их действиям без осуждения... Бог любит всех и никого не судит, он допускает все это, потому что всё совершенно.
настроение: умиротворенное
притча
Когда-то давно молодой человек был пастухом и пас овец.
Как-то ему повстречался странник.
Странник спросил молодого парня:
- Ты считаешь, что твой предел это пасти овец? Разве ты не
хочешь больше?
- Хочу! - ответил пастух. - Конечно, я так хочу быть
богатым и счастливым. Этого хочет каждый.
- Хорошо, - ответил ему странник. - Я скажу тебе, где лежат
сокровища, только отдай мне твоих овец.
Пастух задумался? «Странно он знает, где сокровища, но не
идет за ними, и зачем ему мои овцы???»
Он спросил об этом странника. Тот ответил, что тоже был
пастухом, и также как и он отдал свою отару за карту, и
пошел, но не дошел, потому что устал искать.
- Хочу снова иметь овец, да и старый я уже, а ты еще
молод.Ты можешь рискнуть!
«Почему бы и нет», - подумал молодой пастух и отдал отару.
И пошел на поиски сокровища. Много преград его ждало, и
много друзей он повстречал на своем пути.
Как-то он уснул в лесу около одного разрушенного дома, и
ему приснилось, что в этом доме и лежат его сокровища. Но
он так устал от трудностей в пути, что, проснувшись утром,
он даже не пошел посмотреть, так ли это, а просто выкинул
карту и пошел домой.
Он подумал - я не такой дурак, как тот старик, и пока молод
буду работать, и, может, достигну чего!
Он пошел домой и по дороге повстречал того странника, и
сказал, что он не такой неудачник, что он умнее его и
раньше бросил то дело и что теперь у него еще есть шанс
пожить нормальной жизнью.
На что странник спросил:
- Ты же был у того дома и тебе же приснился тот сон?
На что молодой пастух ответил, что да, но это все бред.
На это ему старый странник ответил:
- Ты был около сокровищ, ты мог их получить, но тебе не
хватило терпения проверить это. И ты все бросил, не доведя
дело до конца!
Ты лишил себя богатства и счастья только из-за того, что не
смог быть упорным.
Странник вернул ему отару овец и ушел. Что стало с тем
молодым пастухом, никто не знает.
Лишь говорят с того времени - доводи дело до конца, ибо
никогда не знаешь, когда твое сокровище найдет тебя. Судьба
всегда будет давать тебе шанс, но справишься ты или нет
зависит только от тебя.
Метки: притча, настроение, успех, возможности, упорство
УРРРРРРРРРРРРРАААААААААААААААА! Я СВЯЗАЛА СВИТЕР!!!!!!!
КОМУ НАДО СХЕМУ - ПИШИТЕ В КОММЕНТЫ!!!!!!!! ПОДЕЛЮСЬ!

настроение: СУПЕР-ПУПЕР
за кленовым листом
Метки: осень, фото, настроение, я умница, пятница
дубовая роща
настроение: супер
хочется: чтобы не было дождя
слушаю: X-FM
Метки: фото, осень, настроение
выглядеть на 10 лет моложе
"Ученые в очередной раз порадовали нас своими нескучными экспериментами. На этот раз они выяснили, что женщина легко и просто может выглядеть на десять лет моложе своего возраста. Для этого нужно легко пахнуть грейпфрутом и просто заниматься любовью не менее трех раз в неделю. Мы же, для закрепления эффекта, советуем заряжаться позитивными мыслями, идеями, картинами и новостями. Где всё это найти - вы знаете! "
Инет
Метки: женщина
Я рисую тебя...

Я рисую тебя
листопадом... дыханьем по коже...
Эта осень в тебе
на другие... уже не похожа.
Эта осень в тебе
изменила на серое краски...
Эта осень тебя
возвратила в реальность из сказки..
Ты рисуешь меня
тишиной... и дождём ожиданий...
Ну а осень во мне
не смирилась со снегом признаний...
Ну а осень во мне
собирает палитру цветную...
Я рисую тебя...
собирая твои поцелуи...
Я рисую тебя
синим небом и веточкой клёна,
Что напротив окна
загрустил головою склонённой...
Эта осень для нас -
юбилейная нежность и ласка...
Отступила на шаг...поняла...
Не закончена сказка...
© Copyright: Наталья Лапко, 2010
Метки: стихи
правила ухаживания за женщиной )))
Берем женщину, которая нравится,
берем в конце рабочей недели,
берем в прямом смысле - ловим на выходе с работы.
Теплую и уставшую...
Нет, конечно, она будет упираться, капризничать,
норовить сбежать - не слушаем! Больно нужно.
Применяем грубую мужскую силу, нежно под локоток,
сажаем в машину, тычем в нос букет цветов,
рот затыкаем шоколадом... В щеку - поцелуй.
И ремнем безопасности фиксируем крепко, чтоб не выскочила.
Минут 10 она жует шоколад и осознает происходящее.
За это время она успокоится и даже перестанет фыркать...
Возможно.
И, возможно, даже начнет смеяться и кокетничать...
Не расслабляемся! Не поддаемся женской хитрости и чарам.
И ни в коем случае не везем ее домой... К ней...
Везем к себе...
Есть ровно 10 минут, чтобы она успела смириться с неизбежным...
Ну, можно рассказать ей про коллекцию плюшевых мишек,
которую собирал специально ей в подарок.
Или - о том, что недавно нашел эстамп Кандинского,
который непременно она обязана увидеть...
Дома... Нет, не быстрый секс на столе...
Нет, не глинтвейн под Вивальди...
Да, горячая ванна, НО! Без шансона и попсы.
Добавляем в воду несколько капель ароматических масел,
запах по вкусу...
Как ее туда заманить - не проблема...
Можно предложить посмотреть хомячка, который живет
под ванной, можно опять применить грубую мужскую силу,
но есть риск, что она вынырнет и мокрой кошкой уедет
домой на такси... Навсегда...
Необходима фантазия, все в собственных руках!
Тем более, что она все и так понимает.
Все наши мужские потуги и старания...
Теперь, внимание!
Самое главное, оставить ее минут на 15-20 одну...
Пусть полежит, пусть пропитается маслом, пусть забудет о том,
что надо быть сильной, гордой, независимой...
Пусть просто отдохнет...
Принести стакан сока, если уж совсем хочется подсматривать...
Заодно и проверить, запустит она тюбиком зубной пасты или нет...
Нет? Отлично, почти приручена,
можно приступать к следующему этапу...
Берем обычное джонсовское масло для малышей, добавляем
туда немного ароматического, вытаскиваем расслабленное
создание на свет божий и начинаем энергично ее растирать
этой самой смесью...
Ручаюсь - опешит!
И не только опешит, но и начнет к вам присматриваться
повнимательней..
. Потом плюнет на обрывки рассудительности
и полностью отдаст себя в ваши руки...
Внимание!
Не расслабляться! Не отвлекаться!
Не задерживаться на выпуклых местах!
Мысли и желания - в глубину!
В данную минуту - массажист. Точка.
Быстро укутать ее в махровую простыню, чтобы не успела
заметить, как же не хочется быть массажистом...
взять на руки и - в спальню...
Упираться не будет, ручаюсь...
Ну, дальше - поглядим...
Либо - хочется секса на пару раз,
либо - отношений на больше...
В первом случае - сразу заняться этим самым сексом,
не откладывая...
Во втором...
О..., во втором... - уложить ее клубочком к себе на плечо,
погладить по голове, поцеловать в щечку и дать выспаться...
"Маленькая моя"... И не важно, сколько ей лет,
неважно какой у нее рост/вес.
Это все не имеет никакого значения!
Сейчас - она маленькая девочка, она защищена, она спокойна,
она рада, что никому ничего не должна, что не нужно никуда
спешить и никого бояться...
Не нужно быть отличным работником, образцовой матерью,
хорошим другом... Даже любовницей сейчас быть не нужно...
Ничего не нужно...
Вообще! Ну, то есть - абсолютно!
Можно просто выспаться... Просто полетать во сне...
И - не важно, сколько она будет спать - час или всю ночь...
Отключить телефоны, дать ей побыть маленькой...
Когда она проснется - она проснется счастливой!
И вот тогда уже решать, чего же хочется: секса, дружбы
или просто горячих бутербродов...
И когда она, все же, уйдет и, возможно, опять будет вбивать
свои гвозди сама, опять будет гордой и независимой,
просто знать, что это всего лишь роль
сильной и независимой женщины...
А на самом деле она - маленькая девочка,
которая смешно сопит во сне
и улыбается радуге...
И глаза у нее, как небо.
настроение: мурлыкающее
Метки: мужчина и женщина
Сказка о капельке

Капелька была одинокой среди миллионов одинаковых капель. Где-то она слышала, что если подняться высоко наверх, то там будет новый мир, совсем не похожий на холодную темноту глубин. Но капелька не верила в эти сказки, и опускалась всё глубже и глубже.
Однажды она столкнулась с каплей, которая поднималась вверх.
- Эй, - сказала та, - почему ты погружаешься всё глубже и глубже, разве ты не знаешь, что наверху нас ждёт новый мир?
- Я не верю в эти сказки, - ответила капелька.
- Это не страшно, просто следуй за мной, ты ведь ничего не теряешь, правда?
Капелька согласилась, и они стали подниматься вдвоём. Путь наверх был долгим. Возможно, он длился несколько недель, или даже несколько месяцев. Сначала капелька чувствовала себя неуютно рядом со своим новым спутником. Но они поднимались всё выше, давление воды ослабевало, и вскоре они увидели свет. Он был сначала слабым, но и слабый свет показался капельке ослепительным. И по мере того, как они приближались к поверхности, восторг захватывал её. И вот вода расступилась, и капелька почувствовала нечто совершенно новое - воздух. Это был совершенно новый мир.
В следующее мгновение капелька оказалась на гребне волны, а ещё через секунду - превратилась в облачко пара. Это произошло так неожиданно, что она даже не успела испугаться. Оглядевшись вокруг, она увидела, что её спутник был рядом. Он ободрял - всё в порядке, это нормально. И они продолжали подъём, внизу было бескрайнее море, а сверху - такое же бескрайнее небо. Солнце блестело на волнах, вдалеке плыли облака, и казалось, что так будет всегда. Но вскоре их подхватил ветер, и капелька почувствовала, что они летят быстро, быстрее, чем она могла себе представить. Через какое-то время капелька увидела впереди землю. Возможно, это был остров, может быть - портовый город, или что-то ещё.
Путешествие капельки продолжалось, она парила над землёй, каждое мгновение, узнавая что-нибудь новое, чувства удивления, восхищения и радости переполняли её. Но время шло, и в один прекрасный день ей надоело рассматривать землю с высоты; она просто упала вниз, на землю. На ощупь земля оказалась совершенно незнакомой, непохожей на воздух или воду. Ненадолго задержавшись на месте и осмотревшись вокруг, капелька покатилась вниз, оставляя за собой влажный след. Такой способ перемещения показался ей гораздо менее приятным, чем полёт, но не менее интересным. Очень скоро она попала в речку, это было знакомо, но всё же не так, как прежде. Теперь вода вокруг не была солёной, и двигалась гораздо быстрее, чем в глубине моря. Из речки капелька попала в реку, а из реки - снова в море. И вот она снова оказалась там, откуда началось её путешествие.
Снова вокруг были миллионы капель, и казалось, что все они одинаковы. Но теперь капелька знала, что это не так. Она помнила, что ОДНА ВСТРЕЧА МОЖЕТ ОТКРЫТЬ для нее ЦЕЛЫЙ НОВЫЙ МИР! К каждой капле ОНА ОТНОСИЛАСЬ С ИНТЕРЕСОМ И НАДЕЖДОЙ. И в каждой капле она видела что-то новое, ведь двух одинаковых капель не существует.
Abroskin.ru
Метки: притча
С Днем Учителя!

Талмуд сравнивает учителя с дождевой каплей. Почему? Как дождь открывает потенциал каждого зерна, так и первейшая цель учителя- выявить уникальный потенциал каждого ребенка, помочь ему найти себя, сделать первое и самое важное открытие, осознать свои способности, а может быть - и талант . Общение с детьми - это врожденный дар. Есть не у каждого. Без него трудно стать хорошим учителем. Здесь важно одно - пусть любовь учителя согреет детей в трудную минуту, пусть знания, им данные, помогут приобрести место в жизни, пусть человеческие качества, им привитые, помогут выстоять и победить. Воспитание зависит от трех переменных - взрослые, дети и отношения между ними. Главное в учителе - искренность. И не только по отношению к детям - по отношению к себе, к другим людям, к своей работе и к жизни.
Поэтому пожелаю всем учителям - будьте искренни.И знайте, что ваш лучший урок - всегда впереди. Ведь продолжать его будет сама жизнь.




Лучший керманич года
инспекторский контроль
главный шеф методической неотложки
а вот и методисты года
без психолога - никуда!
настроение: уютное и даже счастливое
Метки: День учителя
13 секретных фраз о жизни для счастья, любви
13 фраз о жизни.
Я расскажу тебе 13 секретных фраз о жизни, которые помогут тебе начать жить в счастье, любви, благополучии, изобилии.
1. Я люблю тебя не за то, кто ты, а за то, кто я, когда я с тобой.
2. Ни один человек не заслуживает твоих слез, а те, кто заслуживают, не заставят тебя плакать.
3. Только потому, что кто-то не любит тебя так, как тебе хочется, не значит, что он не любит тебя всей душой.
4. Настоящий друг это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце.
5. Худший способ скучать по человеку это быть с ним и понимать, что он никогда не будет твоим.
6. Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, кто-то может влюбиться в твою улыбку.
7. Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты весь мир.
8. Не трать время на человека, который не стремиться провести его с тобой.
9. Возможно, бог хочет, чтобы мы встречали не тех людей до того, как встретим того единственного человека. Чтобы, когда это случится, мы были благодарны.
10. Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было.
11. Всегда найдутся люди, которые причинят тебе боль. Нужно продолжать верить людям, просто быть чуть осторожнее.
12. Стань лучше и сам пойми, кто ты, прежде чем встретишь нового человека и будешь надеяться, что он тебя поймет.
13. Не прилагай столько усилий, все самое лучшее случается неожиданно.
Метки: фразы
Живите осознанно
Однажды Будда сказал:
- Вы нигде не сможете спрятаться от двух вещей: от результата своих действий и от смерти.
- А как можно себе помочь? – спросили его. И он ответил:
- Живите осознанно!
Будду попросили пояснить: «Как это жить осознанно?» И тогда он рассказал короткую притчу:
Один путник встретился с тигром. Он хотел убежать, но тигр побежал за ним. Добежав до обрыва, путник покатился вниз, ухватившись за корни виноградной лозы и повис. Дрожа от страха, он посмотрел вниз и увидел там другого тигра. Только лоза удерживала его. И вдруг человек рядом с собой заметил землянику. Сочная и спелая она росла по краям склона. Так захотелось жить!
Держась одной рукой за лозу, он потянулся за ягодой… Какой была она вкусной!
Метки: осознанность
В погоне за счастьем.
Оказалось, что глупо за счастьем бежать.
Если нет его в нас, то его не найти
В сколь угодно нелегком и долгом пути.
Утаила я счастье в надежде сберечь.
Оказалось, его бесполезно стеречь.
Оно тает в дрожащих и слабых руках,
Презирая сомнения, трусость и страх.
Я играла со счастьем в надежде постичь
И его наивысшей вершины достичь.
Оказалось, опасно со счастьем играть.
Заигравшись, нетрудно его потерять.
Я тужила по счастью в надежде вернуть.
Почему же ему удалось упорхнуть?
Потому что опять в бытовой кутерьме
Я совсем позабыла, что счастье во мне.
инет
настроение: клевое
Метки: Счастье
Чтобы их читать, Вам нужно вступить в группу