Кохана

Кохана, мій кришталевий цвіт, Кохана, тобі я дарую світ, Кохана, сонце і небо, море і вітер Це ти, це ти! Кохана, ти для мене це чорне і біле, І відтінків безліч, як веселка, Тільки коло ціле. Кохана, ти для мене це радісно і сумно, Логічно та абсурдно, Мудро та нерозумно. Кохана, ти - мій спокій і ти - моя тривога, Ти - моя мета і до неї ти - моя дорога. Кохана, ти - моє натхнення і моя мука, Якимось чином, ти водночас зустріч і розлука. Кохана, ти для мене зцілення і рана, Інколи знаю тебе, часом не знаю. Кохана, ріжеш мене, немов катана, Або в'єшся навколо мене наче ліана. Кохана, ти водночас і бездоганна, А часом хоч бери і пиши на тебе догану. Ти не хороша і не погана, Тебе ненавиджу і співаю тобі: "Осанна!" Кохана, мрій кришталевий цвіт, Кохана, тобі я дарую світ, Кохана, сонце і небо, море і вітер Це ти, це ти! Кохана, ти - моє щастя і моє лихо, Кохана, ти - моє гучно і моє тихо, Кохана, ти - мій захват і моє розчарування, Рішучість і вагання, стимул і покарання, Ти - квітка, і ти - рука, яка її зриває, Я сам не знаю, як таке в житті буває. І я сумую і радію, що усе це - ти. Як добре, що ти є, і мені вдалось тебе знайти. Кохана, коли ти поруч, я неначе п'яний, А ти соромишся, в тебе щічки рум'яні. Кохана, навіть коли буваю хуліганом, В тобі до мене залишається пошана. Кохана, хочеш, відвезу тебе у Кани, Або у Ріо на пляж Копакабана. Не йдеш від мене надто рано, Назавжди не лишаєшся, тому любов не в'яне. Кохана, мрій кришталевий цвіт, Кохана, тобі я дарую світ, Кохана, сонце і небо, море і вітер Це ти, це ти!