Сіла птаха білокрила на тополю сіо сонце понад вечіфр за поля плклхада, покохла я до болю молодого, молодого скрипаля
Покохала зачарована струною, за блукала та мелодія в гаю, в гай зелений журавлиною весною, я понесла своє серце скрипалю
Йшла до нього наче місячна царівна, йшла до нього як до березня весна, і не знала ця музика чарівна не для мене а для іншої луна
Развернуть
Свернуть