_____-________

Я з міст, великих міст, Буду тут я, поки буде хист Цей світ – він із твоїх рис – і все. Скільки сплатити, щоб це пережити, Скільки внести і куди занести, Що віддати, щоби не відати зле. Багато справ і купа слів, Кілька днів і декілька голів. В люди ходив, багато говорив про всіх. А сніг бруднів, дивився і курив, Попіл їв і ніби не тужив. Удавав, ніби відчував сміх. Їхали ми, їхали, і будинки стріхами, казали, що проїхали – і все. Вже ніколи не повернешся туди, куди ти женешся – все. Все. А ти казала, що тобі уваги мало, шпалери напроти очей. Побут, добробут, вірила-чекала, що ми проти речей. Те, що тримало – не витримало, в нас люди – споруда хитка. Під екстаз підставляю таз. Як ви? – Нормально. – Пока. Їхали ми, їхали, і будинки стріхами, казали, що проїхали – і все. Вже ніколи не повернешся туди, куди ти женешся – все. Все. Багато справ, багато слів. Милом надсила речитатив. Не дійшов, а я перегорів, авжеж. Цей міст для втікаючих із міст. Промовчи, бо почався піст. Цей світ – все для нього з міст, ми – теж. Їхали ми, їхали, і будинки стріхами, казали, що проїхали – і все. Вже ніколи не повернешся туди, куди ти женешся – все. Все. Їхали ми, їхали, і будинки стріхами, казали, що проїхали – і все. Вже ніколи не повернешся туди, куди ти женешся – все. Все.