Ой! До світу зла звикати не треба! Хоч все навколо зле буде, але звикати не можна!

Юро, кожен твій вірш, кожні слова бринять сьогоденням... дійсно не можна звикати до світу зла. Мені навіть інколи здається, що ці всі випробування нам дани для того, щоб навпаки ми не були ситими, впевниними в собі, в завтрашньому дні, не були байдужими. Дуже важко, ці незкінечні смерті, новини прошивають автоматною чергою наскрізь...але мене дуже вражає коли вся країна молиться за життя наших хлопців,молиться за мир, мабуть це все-таки плата за наше жорсткосердя...