24 апреля 2009 Кашапову Рафису Рафаиловичу, председателю ТОЦ города Набережные Челны, за статью ''Нет христианизации!'' ( http://www.mtss.ru/forum/vi... ) дали 1,5 года условно  
( http://www.din-islam.ru/new... ). На данное время подаются жалобы в Страсбургский суд. Ранее Верховный суд Татарстана вынес отрицательный вердикт. Ещё нужно пройти через Верховный суд и Конституционный суд РФ. Мы уверены в том, что в Российских судах нас не оправдают, но в европейском суде вынесут оправдательный приговор. Для судебных дел, адвокатам и общественным защитникам нужны деньги. А на данное время положение челнинского ТОЦ находится в крайне тяжелом положении. Если бы Вы помогли нашему общему делу, мы бы были очень благодарны, ведь в судебных процессах защищаются права не только татарского народа, но и мусульман.

Фагим Валиев – пресс-секретарь НЧО ТОЦ.
tatar_center@yahoo.com 

 Координаты сына Рафиса Кашапова:
423832, Татарстан, Набережные Челны, Новый город, пр. Дружбы Народов, дом 52/41, кв.216 (38/13-2 блок-216).
Сотовый: 8-917-855-63-74
Домашний: (8552) 32-28-62
Кашапов Рустам Рафисович

СБЕРБАНК РОССИИ
НТ 4131677
Филиал № 8219/0086 Набережночелнинского отделения.
Счет № 42307810762033004300/39

Webmoney:  
WMR 342777495878

Хоч і достала ця політика, але дуже красиво
http://www.youtube.com/watc...

НЕТ ПОЛИТИЧЕСКИМ РЕПРЕССИЯМ ТАТАРСТАНА ПРОТИВ КАЗАНСКИХ ТАТАР!

В Татарстане начались массовые преследования членов Милли Меджлиса во главе с всемирно-известной писательницей и председателя партии Иттифак Фаузией Байрамовой, председателя Набережночелнинского отделения Татарского общественного центра Рафиса Кашапова и редактора газеты "Чаллы яшьлэре" Дамира Шайхутдинова. В Украине, данные события вызвали у нас беспокойство и подтолкнули к общественным дискуссиям. 
Не возвращаются ли власти России к диктаторскому прошлому 1937 года? Получается, что и сейчас гражданин, выразивший свое мнение и, не совершив противозаконных действий, может попасть в судебный зал.  
Вследствие крайнего невежества и непрофессионализма, злонамеренной предвзятости и коррумпированности некоторых прокурорских работников на практике эти статьи УК РФ превратились в орудие уголовного преследования татарских патриотов за их политические и религиозные убеждения, за попытки проявления татарского национального самосознания. Достаточно сказать, что за всё время действия 282-й статьи УК РФ обвинительные приговоры по этой статье выносились основным лидерам татарских общественных организаций и мусульманам России! 
Сегодня в России стало нормой судить людей за их политические и религиозные взгляды, которые властям чудятся «экстремистскими» и «разжигающими». Даже за требование равноправия с этническим большинством, коренных жителей, немедленно приклеиваются ярлыки экстремистов, натравливаются правоохранительные органы. 
15 декабря у Рафиса Кашапова взыскали 82 тысячи рублей (взятые в долг у соратников), которые раньше были компенсированы ему Минфином РФ за незаконное пребывание в психбольнице, тюрьме. 24 декабря Дамир Шайхутдинов скажет последнее слово на суде, а 29 декабря продолжится суд над Фаузией Байрамовой.
Как представители оппозиционных общественных организаций, мы вынуждены обратиться к вам, с просьбой выйти против политической расправы над лидерами оппозиционных организаций Татарстана. Они известные политические деятели не только в Татарстане, но и в зарубежных странах. Фаузия Байрамова, Рафис Кашапов, Дамир Шайхутдинов открыто, публично и аргументировано критически оценивали деятельность власти России в отношении нерусских народов. Они выступали в прессе, по телевидению, проводили пресс-конференции, участвовали в многочисленных публичных акциях, проводимых оппозиционными организациями и партиями. Такая активная деятельность авторитетных политических лиц вызвала злобу российской власти. И власть не только начала политические репрессии по отношению к ним, но и (по нашим оценкам) поставила задачу их морального, физического уничтожения, подключая прокуратуру, суд и судебных приставов. Расправляясь с ними, нынешняя власть хочет скрыть информацию от общества о своей преступной деятельности. Открытие уголовных дел является грубейшим нарушением регламентных норм органов прокуратуры и, безусловно, носит политический, заказной характер Московского Кремля. 
Мы просим правозащитных организаций Европы вмешаться в ситуацию, спровоцированную спецслужбами вокруг Фаузии Байрамовой, Рафиса Кашапова, Дамира Шайхутдинова, потому что у нас есть все основания считать, что по отношению к ним чинится политическая расправа. 
Мы требуем прекращения репрессий против лидеров и активистов оппозиционных сил. Мы выражаем решительный протест, в связи с фабрикацией дел, мы выражаем солидарность со всеми репрессированными гражданами России.
Наши предложения: 
1.Провести акции протеста на территории Украины и России в защиту преследуемых татарских политических деятелей.
2.Организовать сбор подписей и выйти с обращением в правозащитные организации России, Украины и Европы.
3.Организовать сбор финансовой помощи для судебных дел Фаузие Байрамовой +7(8552) 35-26-31, ittifak@yandex.ru, Рафису Кашапову +7(8552) 32-28-62, tatar_center@yahoo.com, Дамиру Шайхутдинову +7(8552) 32-57-66, tongekuk@gmail.com. 
4.Предоставлять информацию СМИ о каждых незаконных действиях правоохранительных органов Татарстана.

Председатель Народно-демократической партии (НДП) «Ватан» Мухаммад Миначев (Москва)
Нафис Кашапов, политэмигрант (Украина, Киев)  
Председатель Ассоциации «Татарские Учителя» Фарит Рахимов (Татарстан-Украина)
Члены партии Демократический союз Надежда Низовкина и Татьяна Стецура (Бурятия, Улан-Удэ)
Общественный деятель Асхат Кашапов (Украина) 
Президент общества "Татарстан" Ринат Валиев (Санкт-Петербург)

В 2004-м был отличный сериал «Операция проФесор». Это его как бы продолжение.

Даю ссылку на 8-ю серию – кому понравится-посмотрит остальное

http://www.youtube.com/watc...

УКРАЇНЦІ !!! Вшануймо загиблих у голодоморі 32-33 в Україні , змініть свій аватар на свічку(на сьогодні)

Олег Тягнибок подав документи в ЦВК на реєстрацію кандидатом у Президенти України




27 жовтня 2009 року о 17-00 лідер Всеукраїнського об’єднання "Свобода" Олег Тягнибок подав документи в Центральну виборчу комісію на реєстрацію кандидатом у Президенти.

У своєму коментарі представникам ЗМІ Олег Тягнибок зазначив: "Вважаємо, що це знакова подія, оскільки вперше в історії України кандидат-націоналіст претендуватиме на найвищу посаду в державі. Це національна альтернатива теперішній владі.

Я йду з "Програмою захисту українців" – програмою, яку "Свобода" послідовно впроваджує з 2004 року.

Наше завдання – донести націоналістичну ідею до кожного українця. Ми впевнені, що нам це вдасться. Спільними зусиллями ми врешті-решт повернемо Україну українцям.

На цих виборах виборах ми не гадаємо про свої шанси на результат. Націоналісти шансів не питають. Скажіть, а де були би ми сьогодні, якби наші попередники керувалися не великою метою, а нав'язаними кимось "шансами"? Якби та ж сама УПА запитувала, чи є шанси на перемогу у війні проти стількох ворогів? Чи мали би ми тепер Незалежність? Чи говорили би взагалі про вибори президента України, і про те в кого які "шанси"?

"Свобода" як націоналістична сила не живе миттєвими можливостями. Бо думає не про тимчасові вигоди, а про стратегічну мету, на відміну від бутафорних виборчих проектів. Кожні вибори ми розглядаємо лише як чергову необхідну сходинку на нашому шляху. І, оскільки шлях націоналізму аж ніяк не збігається з манівцями антиукраїнських кланів, то ми не збираємося пропускати жодного ходу, на догоду їхнім висуванцям. У які б вишиванки вони не виряджалися перед виборами.


Програма ВО "Свобода" (чинна)
[ Читать далее... → ]

РУСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ

* 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.
* 1669 рік. Після Люблінської унії - гоніння на українські книги, надруковані на польській території,
* 1672 рік. Указ про заборону вусіхмістахусіхчинів людям тримати в себе вдома та на території Польщі відкрито чи таємно українського друку книги, а хто їх має, то суворо наказано приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.
* 1677 рік. Патріарх московський Іоаким наказав з українських книг знищити листки, які мають різницю від книг московських.
* 1689 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати І том 'Четьї-мінеї' Дмитра Ростовського.
* 1690 рік. Московський патріарх Іоаким указом заборонив усе українське письменство, а І том книги 'Четьї-мінеї' Данила Заточника звелено спалити.
* 1693 рік. Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книг українською мовою.
* 1709 рік. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковно-слов'янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них ніякої різниці не було.
* 1720 рік. Указ Петра І, щоб знову книг ніяких, крім церковних попередніх видань, в Україні не друкувати, а ті старі книги з книгами великоросійського друку зрівняти, щоб ніякої різниці і особливого наріччя в них не було.
* 20 грудня 1720 року. Петро І видав указ київському губернському князю Голіцину, щоб - во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные.
* 1721 рік. Наказ Синоду надсилати книги з українських друкарень у синодальну контору для виправлення їх згідно з російськими вимогами та вимовою й звірення клеймом цензора.
* 1724 рік. Друкарня Києво-Печерської лаври оштрафована на одну тисячу карбованців за друкування книг, не у всьому схожих з великоросійськими. На таку ж суму і за таку ж 'провину' оштрафовано і Чернігівську друкарню, яку перевезли до Москви.
* 1726 рік. Київський митрополит Іосиф Кроковський склав акафіст святій Варварі. Москва дозволила Лаврі друк, але з умовою його перекладу на російську мову («на великороссійское нарЂчіе»). У серпні 1726 р. розпорядження Синоду про заборону друкувати будь-яку книжку, яка раніше не друкувалася санкт-петербурзькою або московською синодальною друкарнями. Знову наказано, щоб правопис і наголоси точно повторювали московські.
* 1729 рік. Наказ Петра І про переписування в Україні державних постанов та розпоряджень з української мови на російську.
* 1740 рік. Російська імператриця Анна Іванівна створила правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського та запровадила російську мову в діловодстві на території України. Переписи 1740 — 1748 рр. свідчать, що в семи полках Гетьманщини на 1094 села припадало 866 шкіл з викладанням українською мовою. У 1804 р. було видано царський указ, який заборонив навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначились на стані освіти в Україні. Уже перепис 1897 р. показав, що на 100 осіб було лише 13 письменних.
* 1748 рік. Наказ Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському ввести в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України російську мову викладання, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.
* 1750 рік. Після скасування Канцелярїї міністерського правління малоросійських справ у м.Глухові з неї вилучені та перевезені до Росії справи таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під

Станіслав Стогній15 мая 2008 в 0:06

# престолом січової церкви, опинилися в Московському відділенні загального архіву Головного штабу.
# 1755 рік. Синод наказав Києво-Печерській лаврі перекласти на російську мову 'Четьї-мінеї' св.Дмитрія Ростовського та Києво-Печерський патерик.
# 1763 рік. Указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
# 1764 рік. Скасування Катериною ІІ українського гетьманства, а з ним — ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади україномовних чиновників.
# 1765 рік. Ліквідація Катериною ІІ козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.
# 1766 рік. Синод видав суворий указ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються та апробовані Синодом.
# 1769 рік. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках.
# 1782 рік. Катерина ІІ створила комісію для заведення в Росії народних училищ, завданнями яких було запровадження єдиної форми навчання та викладання російської мови в усіх школах імперії.
# 1784 рік. Синод наказує митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи учителів Києво-Могилянської академії за відхід від російської мови.
# 1785 рік. Наказ Катерини ІІ по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена у всіх школах України.
# 1786 рік. Синод знову наказує митрополитові Київському контролювати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московськими виданнями не було, а в Києво-Могилянській академіі негайно ввести систему навчання, узаконену для всієї імперії.
# 1789 рік. У Петербурзі з ініціативи Катерини ІІ видано Порівняльний словник усіх мов, у якому українська мова визначається як російська, спотворена польською.
# 1811 рік. Закриття Києво-Могилянської академії.
# 1847 рік. Розгром Кирило-Мефодіївського братства.
# 1853 рік. Покалічено видання Літопису Грабянки.
# 1859 рік. Абеткова війна розгорнулась внаслідок того, що намісник Галичини граф Глуховський запропонував увести в українську писемність латинський алфавіт. Це сколихнуло галицьких українців, посилило боротьбу за національне відродження.
# 1862 рік. Позакривано українські недільні школи. Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу Основа.
# 1863 рік. Валуєвський циркуляр: 'Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє - ворог Росії'.
# 1864 рік. Тисячі пудів архівних матеріалів вивезли до Москви після судової реформи. Згідно з обіжником Міністерства юстиції від 3 грудня 1866 року, туди потрапила велика кількість документів ліквідованих установ із Волинської, Київської, Катеринославської, Подільської, Херсонськоїта Чернігівської губерній.
# 1869 рік. За законом, чиновникам усіх відомств призначалась значна доплата за русифікацію.
# 1876 рік. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисенка змусили співати у концерті українську народну пісню Дощик французькою мовою.
# 1881 рік. Закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але за російським правописом, а постановка українських вистав залежить від місцевого начальства.
# 1887 рік. Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи, відписавши авторові, що нема потреби дозволяти до друку граматику тієї мови, яка приречена на небуття.
# 1888 рік. Указ Олександра ІІІ 'Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами'.
# 1889 рік. У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української.
# 1892 рік. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.
# 1894 рік. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.
# 1895 рік. Заборона української читанки та українських книг для дітей.
# 1903 рік.

* На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.
* 1905 рік. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.
* 1906 і 1907 рік. Закриття Просвіти в Одесі та Миколаєві.
* 1908 рік. Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.
* 1910 рік. Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.
* 1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.
* 1919 рік. Після завоювання України більшовиками - знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень - триста тисяч.
* 1921–1923 роки. Голод в Україні.
* 1922 рік. Ліквідація Просвіт на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.
* 1929 рік. Арешт українських науковців та духовенства - заміщення їх російськомовними.
* 1932 рік. Спланована та здійснена за підтримкою, чи пак з мовчазної згоди 'світового співтовариства', акція ліквідації українського народу. В Україні, яка володіє 40% світового чорнозему, умертвлено голодом до 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. У містах введено карткову систему та паспорти.
* 1933 рік. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.
* 1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.
* 1939 рік. Після «визволення» Західної України - закриття частини українських і відкриття російських шкіл.
* 1940 рік. Депортація населення Галичини у Сибір.
* 1946 рік. Постанова Ради Міністрів Радянського Союзу про затвердження українського правопису, наближеного до російського. Голод в Україні.
* 1947 рік. Каганович провів чистку серед діячів української культури. Знов депортація в Сибір населення Західної України. План вивезення українців у Сибір зірвався через нестачу вагонів.
* 1949 рік. Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян. З КП(б)У виключено за націоналізм 3% комуністів на XVIз'їзді партії. На цілину - в Казахстан та Сибір - вивезено 100 тисяч українських юнаків та дівчат.
* 1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.
* 1961 рік. ХХІІ з'їзд КПРС - нова програма партії про злиття націй в єдиний радянський, тобто російський, народ.
* 1962 рік. Репресії проти захисників української мови.
* 1970 рік. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.
* 1972 рік. Друга після війни чистка і репресії проти українства. Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за недостатню боротьбу з націоналізмом. Арешти.
* 1975 рік. Нова цензура Кобзаря Т.Шевченка.
* 1978 рік. Колегія Міносвіти УРСР. Директива Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах.
* 1979 рік. Ташкентська конференція - Російська мова - мова дружби народів.
* 1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік. Доплата за російську мову викладання 15% та поділ класів.
* 1989 рік. Постанова ЦК КПРС Про єдину офіційну загальнодержавну мову в Радянському Союзі (російську). Те ж у проекті Конституції М.Горбачова.
* 1990 рік. Верховна Рада Радянського Союзу. Закон про мови народів Радянського Союзу закріплює за російською мовою статус офіційної на всій території Радянського Союзу.
* 1994 рік. Намагання надати російській мові статус офіційної в незалежній Україні.

 

 

Логика русских.


Логика россиянина
* Если русский любит Россию - он патриот. Если украинец любит Украину - он махровый бандеровский националист.

* Если русский говорит "хохол" - он по доброму иронизирует над представителем братского народа. Если украинец говорит "москаль" - он выявляет этим свою националистическую, антироссийскую сущность.

* Если русский митингует - он отстаивает свои интересы. Если украинец митингует - он отрабатывает американские деньги, выплаченные ему в антироссийских целях.

* Если русский президент общается с американским президентом - он налаживает отношения между двумя странами. Если украинский президент общается с американским президентом - они оба плетут антироссийский заговор.

* Если русский говорит на русском языке – он просто русский. Если украинец говорит на украинском языке – он Петлюра недобитый.

* Если президент России декларирует пророссийские лозунги – это нормальный президент. Если президент Украины декларирует проукраинские лозунги – он проамериканский и антироссийский президент.

* Если русское правительство не соглашается с украинским правительством – оно отстаивает национальные интересы. Если украинское правительство не соглашается с русским правительством – абарзели ваще

Банки и банковские услуги http://my.mail.ru/community...