ПІСНЯ ЕМІЛЯ КРУПНИКА У ВИКОНАННІ БОГДАНА ЛАСТІВКИ



З 15 ГРУДНЯ І КОЖЕН ДЕНЬ РІВНО О 15-Й!

З ПОНЕДІЛКА ПО П*ЯТНИЦЮ НА 103,2!

Музична, інформаційно-розважальна програма «ЧЕРНІВЕЦЬКІ ФАСОНИ»

Про місто та міщан, мости та понти, фасони та персони– цікава інформація,розваги, жарти, розіграші та привітання у програмі «Чернівецькі фасони» з Богданом Ластівкою

КЛИКНУТЬ СЮДА!

СМОТРЕТЬ, СЛУШАТЬ, СКАЧИВАТЬ

СМОТРЕТЬ, СЛУШАТЬ

СЛУШАТЬ

Детство и юность как первое действие
Пьесы, которая в жизнь длиной.
Помнится 26-я, гвардейская,
Парк, зеленеющий ранней весной…
Выпускники этой школы – не просто так -
Их имена, что прославили свет,
Знают в Париже, в Берлине и в Ростоке,
В Киеве, Риме, Нью-Йорке, Москве!
Воспоминания разными гранями
Душу тревожат под времени гул…
Лазарь Марчелович умер в Израиле,
Век в Черновцах доживает Саул…
Нет уж в живых ни Ткача, ни Буянова,
Мы же все помним - и вид, и слова…
Школа – как песня, рожденная заново –
Памятью нашею вечно жива!
 

СЛУШАТЬ!

ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ!

ЗДЕСЬ - ВСЕ МОИ ЧЕРНОВИЦКИЕ ПЕСНИ В ОДНОМ АЛЬБОМЕ:



СЛУШАЙТЕ, КАЧАЙТЕ

- С НОВЫМ ГОДОМ!

ВСЕГДА ВАШ -

ЭМИЛЬ КРУПНИК

Що таке гумор по-чернівецькі? Відповідь проста – щось схоже на гуцульські придибашки з румунським акцентом та єврейською інтонацією. Коли вуйка Гриця у високому путильському Межигір‘ї питали за життя юні етнографи, він відповідав:

- Я жив спочатку в Австро-Угорщині, потім – у Румунії, після того – у Радянському Союзі, а заре - в Україні живу…

- То ж ви, вуйку багато мандрували?

- Та ні, ніколи з села не виїжджав…

Так само – Мірча Аронович Заремба, корінний чернівецький могікан, хто пам‘ятає.

Колись у розпалі застійних радянських часів до Чернівців приїхав Брєжнєв. Вийшов з аеропорта – нікого немає, ніхто не зустрічає високого гостя. Під‘їхав 11-й автобус, пустий, лише водій за кермом, мовчить як партизан. Брєжнєв сів у автобус, їде. Місто пусте – ні душі на вулицях. Виходить на зупинці Гоголя, прямує до будинку, де жив тоді перший секретар обкому партії. Там, міліціонер-охоронець, звичайно.

- Що трапилось, де люди?, - питає Брєжнєв

- Не знаю, - каже сержант

- А ну бери пістолета та стріляй уверх!, - командує Брєжнєв

Стріляє. У відповідь – тиша.

- А ну ще раз!

Стріляє ще раз.

І тут у будинку напроти повільно відкривається вікно, висовується Мірча Аронович Заремба і питає:

- Чого стріляєш? Шо, м‘ясо привезли?

- Ні, - каже сержант, - Брєжнєв приїхав!

- Так ти шо, не міг з першого разу влучити?


А ось сучасне, про блондинок по-чернівецькі:

Читала журнал про косметику. Ну цей, “Тіні забутих предків”.

І таки цікаво ще жити в Чернівцях! Баба Фрозина, яка торгує біляшами в районі вул. Шкільної оголосила нову акцію: "Купи чотири біляша і збери кота", Переможцям - безкоштовне турне по лікарнях Буковінській і Фастівській! Акція діє до 32.06.2010 року. На даний момент переможців доки ще немає, оскільки не всім щастить натрапити на біляш з м'ясом усередині!
Втім, пік чернівецького гумору, зазвичай, приходиться на новорічні свята.

Щоб приїхати до буковинського містечка Вашківці 13 січня увечері або 14-го вдень, треба мати певну мужність та почуття гумору.

Бо коли ваш транспорт на дорозі зупинять «даїшники» підозрілої зовнішності з червоно-синіми носами і, погрожуючи жезлом, вимагатимуть хабаря, треба не сердитися (мовляв, поспішаю), а всміхнутись і підтримати гру. А ще краще — просто заплатити. При цьому, до речі, тверезий стан водія вам інкримінуватимуть як порушення правил тутешнього дорожнього руху.

Однак, незважаючи на все, закликаємо:

Чернівчани! Робіть добрі справи, особливо на Новий рік, Різдво, та й не тільки. Бо бути добрим чуйним і завжди в доброму ГУМОРІ – оце справді, по-чернівецькі!

СЛУШАТЬ ЗДЕСЬ

На Сагайдачного відкрився магазинчик,
Там наливали і горілочку, і вінчик,
Там були тьолочки Анжельчик і Фрозинчик,
І чернівецький фуцер Вася Шмокодяв!

Вони на рило випивали 10 батлів,
І лохотронили місцевих довбодятлів,
А хто із дятлів був особо нєпонятлів,
Того кошмарили до світла в голові!



ДИВИТИСЯ, ЧИТАТИ, СЛУХАТИ

ЗНАКОМТЕСЬ:



http://chernovtsy1.narod.ru/

Весь прошлый век Черновцы щедро дарили миру... черновчан. Талантливых и веселых, трудолюбивых и дельных. Вопрос - где больше черновчан - в мире или в городе, не так уж и шутлив.

Прага дала миру австрийского еврея, мистического прозаика Франца Кафку, Черновцы - Пауля Целана, классика европейской поэзии ХХ века. Который, впрочем, успел побыть Павлом Львовичем, поучиться на русском филфаке, поработать корректором в газете "Радянська Буковина" и санитаром в дурке.

Тысячи черновчан по всему миру поют, пишут книги, рисуют, прыгают, бросают молот, играют в футбол, хоккей, волейбол, носятся на мотоциклах, спортивно ориентируются. А также занимаются политикой, наукой, благотворительностью.

Черновицкие корни имеет такое количество звезд мировых элит, что поневоле возникают подозрения в существовании всемирного черновицкого заговора ради тайной власти над миром. Впрочем, это у субъектов с параноидальным, конспирологическим мышлением. Нормальные люди, каковых среди черновчан большинство, просто считают, что современный мир основан здесь, на берегу Прута...

ПРОЕКТ КНИГИ


УЖЕ ГОТОВО:

ПАУЛЬ ЦЕЛАН: МИССИЯ И ФАТУМ



О классике европейской поэзии, рожденном в Черновцах, мы, жившие в этом городе в советскую эпоху, не знали почти ничего. Стихи "короля поэтов" на немецком впервые мне процитировал один черновицкий самодеятельный актер - талантливый и непризнанный, рано ушедший из жизни. Мне уже исполнилось 25, я получил филологическое образование, знал, как полагалось, наизусть уйму всего из Пастернака, Мандельштама, Бродского. А о Целане - слышал впервые. Открыв том "Европейская поэзия ХХ века" в известной, роскошно изданной, советской книжной серии "Всемирная литература", обнаружил в разделе "Австрия" довольно много стихов Целана, включая знаменитую "Фугу смерти". Но, о месте его рождения - ни слова. А ведь поэт ходил теми же улицами, парками, университетскими коридорами, что и мы....

ЧИТАТЬ ДАЛЬШЕ

СМОТРЕТЬ, СЛУШАТЬ, ЧИТАТЬ - ЗДЕСЬ:

http://chernovtsy1.narod.ru/

Окончательная версия Интернет-альбома



СЛУШАТЬ